Жив соб¡ Присл¡вник. ¡ був у нього найкращий друг Д¡еслово. У Присл¡вника були ще друз¡, але Д¡еслово було найкращим. Вони кожен день гралися разом. Ходили один до одного в гост¡. Любили Присл¡вник ¡ Д¡еслово проводити час разом. Ось чомк речення з ними були ц¡кав¡ та повн¡.
"Маринко, занеси отави в хату, сьогодні ж Святий вечір", - попросила мама.
"Завтра ввечері підемо колядувати", - сказав Михайлик хлопцям.
Радіють молодій обнові берези, клени, явори (Л. Дмитерко). 2. І цвіт, і грім, і дощ, і град — я серцем спраглим все приємлю, та збережу від граду сад і захищу від грому землю (Л. Дмитерко). 3. Приємно тягати копиці по стогу й ходити навколо стогів по насінні (О. Довженко). 4. Високий, чистий дзвін передвіщав мені радість і втіху — косовицю (О. Довженко). 5. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину в зеленому гаї... (Т. Шевченко). 6. І голову йому змила, і ноги умила, і в сорочці тонкій білій за стіл посадила, годувала, напувала, положила спати у кімнаті і тихенько вийшла з батиком з хати (Т. Шевченко).
1. Граєшся з вогнем
2. Крутишся, як білка в колесі
3. Як постелишся, так і спатимеш
4. Силуваним конем не доробишся
5. Держись за гриву, бо за хвіст не вдержишся
6. Бьєшся як риба об лід
7. В корінь дивишся
8. Берешся за розум
9. Впіймаєшся на горячому
10. У ноги кланяєшся, а за п'яти кусаєш
Веселий, журнал,веселка,листя,честю, осінній,смієшся, влітку, пісню, любов'ю,вдома, вгору, під горою, одинадцять,близько,рясно,бур'ян, хочеться,ллє