Дорогий Павлику!Не звертай увагу на людей.які з тебе глузують ,насміюються.Вони не розуміють .як це мати хворобу і як важко з нею жити.Уникай спілкування з такими людьми.Звичайно прощавай їм,але ти обираєш собі друзів сам.будь уважний що до вибором друзів.і піклуйся про своє здоров*я.
Нехай,тобі щастить!!
Род. відмінок :Світязя (нема кого? чого?)
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій спосіб життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.
<span> Соломія — волелюбна, у боротьбі за волю вона виявляє справжній героїзм, рішучість і наполегливість. Загубившись у плавнях, ця ніжка і безстрашна жінка не опустила рук у розпачі, а «зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто й завзято, з вірою, що її широкі і високі груди зламають усі перешкоди». Вольовий і сміливий характер Соломії автор характеризує так: «спокійною, грізно-спокійною» з'явилась Соломія до турецької жандармерії; такою ж «спокійною» вона й вийшла зі страшною звісткою, що Остапа передадуть російській владі.</span>
Якраз тоді, коли заклалась була велика держава, коли сподіватись було кращого життя, татари вкрили наш край і підрізали крила народу-орлу.
Коли вже підвода з возним і вояками рушила з місця, на вулиці показався горбань.
Чому б гетьмана Сагайдачного не зобразити з піднятим у руці мечем, який він отримав з рук королевича Владислава у 1621 р. як нагороду за успішні дії під Хотинською фортецею.
Суховієм величали його сивовусі запорожці, хоча на час обрання Петра Суховієнка гетьманом.
Вирішальний бій між коронним і козацьким військами відбувся біля р. Солониці, де С. Жулкевський від 24 травня до 8 червня штурмував оборонний табір.
Я напишу не як твір а проссто інформацію, гадаю це допоможе:))
На початку твору Лаврін постає дуже доброзичливою, життєрадісною людиною, також вім був можна так сказати смиренним, на відміну від свого брата. Але під час постійних сварок у сім*ї Кайдашів ,закономірним явищем столо те, що Лаврін став уподобатися до таких вчинків як і Карпо.
З мелашкою сталося те саме. На початку твору вона дуже лагідна, добра, але зновж таки, напруга з боку Мотрі та свекрухи виводять її з себе.
Отже, Лаврін і Мелака зазнають психолонічних змін у творі, тому що у постйних , сварках та гризні, нічого путнього не вишло би.