Пісня супроводжує український народ протягом усієї історії його існування. У часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня допомагала людям. У ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. У радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. Пісня допомагала в праці та в дорозі. Мабуть, така співуча в нас українська душа. Є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. У ній розповідається про те, що Господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. Мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. Та пісня, пообіцяв Господь, допоможе людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло. В українських народних піснях живе вся історія нашого буття. У них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. Українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. Вони нікого не залишають байдужими. Незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. У наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще характеризує національні риси нашого народу. Без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. От як пише про те І. Драч: А пісня - це душа. З усіх потреб потреба. Лиш пісня в серці ширить межі неба. На крилах сонце сяйво їй лиша Чим глибше пісня, тим ясніш душа. Народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу.
“ГЕРОЯМИ НЕ НАРОДЖУЮТЬСЯ – НИМИ СТАЮТЬ”В час, коли мирне небо захмарюється від обстрілів ворожих градів, коли матері, заливаючись слізьми, випроваджають синів на неоголошену війну, коли молоді жінки залишаються вдовами, а ще ненароджені діти приречені бути напівсиротами не можливо залишитися осторонь подій, які відбуваються в країні. Однак навіть в такий воістину важкий для всіх час, далеко не всіх тягне щось змінити. Далеко не кожен готовий внести свою лепту задля оборони своєї землі. Але як перебороти страх і сумніви, які терзають душу? Як відповісти на питання: а що ти зробив для своєї країни?.. Пауза. Але ті, хто відстоюють свою Батьківщину, риючи окопи, з автоматами в руках таки знайшли в собі сили покинути рідні домівки, дружин і дітей, немічних батьків і домашні клопоти аби домогтися кращого майбутнього, майбутнього вартого України – багатостраждальної, але нескореної, гордої. Ці люди варті називатися героями. Але чи народилися вони з рисами, котрі притаманні героям, що описані у віршах, творах, про які написано безліч книг. Ні. Вони стали за Україну, бо горять безмежною любов’ю до неї, бо готові ціною власного життя захищати її честь і самобутність. Вони – справжні сини своєї землі. Вони гідні шани, поваги, поклону. Вони стали героями, бо розуміли, що ніхто, окрім них, не зможе стати в лави захисників рідного краю. Тому, вважаю, що героями не народжуються, ними таки стають люди, котрі готові віддати найцінніше щоб мільйони українців жили спокійним, розміреним, а головне мирним життя.
<span>Група слів,які повторюються в кінці кожної строфи - це рефрен.</span>
Боягузом завжди бути соромно , бо ти ніколи не зможеш допомогти другу в біді або виплутаться із якойсь ситуації. А коли ти проявиш своб хоробрість то всі тебе будуть поважати. З боягуза ніколи не пізно стати сміливим . Допомігши людині вона віддячить тобі
Лист до Ромео пропоную скласти так:
Привіт, Ромео!
Пише тобі учениця 9 класу Петренко Дарина. Ти молодий хлопець, що став жертвою багатолітньої ворожнечі двох родин. На початку я не дуже тебе розуміла, адже ти видався мені дуже наївним та лагковажним. Проте щира любов перетворила тебе на дорослу людину. Я захоплювалась вашим коханням із Джульєттою. Я хочу сказати, що дивуюсь твоєму доброму серцю. Проте мені дуже шкода, що пристрасті вашого дому змогли заполонити навіть твою душу.
З повагою
Дарина