К концу 19 века сложилось 2 крупных союза - Россия, Англия, Франция - Антанта и Германия, Италия, Австро-венгрия - тройственный союз. два блока боролись за политическое влияние в Европе, также важным вопросом был экономический - борьба за рынки сбыта. Германия отличалась захватническими амбициями и вынашивала планы по захвату Европы. Каждая страна желала усилить своё влияние. Есть предположение, если бы произошла перетасовка в этих союзах и какая-нибудь страна присоединилась к другому блоку, то войны бы не было. Я думаю, что это не так. В таком случае противоречия не были бы сняты, а наоборот бы усилились за счёт усиления блока. Таким образом, противоречий было так много, что нужен был лишь повод. которым стало убийство Франца Фердинанда в Сараево.
Общими чертами характеров этих двух деятелей была вера в собственную правоту, преданность своим идеалам и церкви,правда, церковь они видели по-разному.Конец у них был один-ссылка.У Никона в Ферпонтов монастырь,уАввакума это земляная тюрьма в Пустозерске.
Личность каждого привлекает по-своему.Аввакум телом и душой борец.Ни кто так глубоко не проникся духом христовым как он.И в то же время в нем немалое смирение и молитвенность.Идеальный был бы патриарх.Никон это церковный политик.Его заботой было величие русской церкви, как опоры великой державы.Отсюда его Новый Иерусалим,реформа обрядности и исправление литературы.Однако он сильно "перегнул палку" вздумав тягаться с царем.За что и сослали.
Это компьютеры.Это были очень слабые но новость средивековие
У XVI-XVII ст., Як і колись, в Європі виділялося кілька найбільш могутніх держав.<span> Якщо одне з них посилювалося, решта укладали один з одним спілки, щоб послабити грізного суперника. Таким чином, жодна держава не могла надмірно посилитися. У цю систему «політичної рівноваги» залучалися і менш значні держави.</span>
З кінця XV в. найсильнішими державами Західної Європи були Франція, Іспанія і Священна Римська імперія (з 1519 Іспанія та імперія об’єдналися під владою Карла V). Інтереси Франції та Іспанії стикалися постійно. Володіння Габсбургів оточували Францію з усіх боків; дві країни не раз вели суперечки через прикордонних земель. Обидві вони претендували і на італійські території, що призвело до Італійським війнам, які велися понад півстоліття – з 1494 по 1559 Багата, але роздроблена Італія стала легкою здобиччю завойовників. Війна йшла з перемінним успіхом, але на заключному етапі перевага мали іспанці, і їх панування в Італії утвердилося надовго. Франції довелося відмовитися від своїх домагань, хоча почасти вона компенсувала це іншими придбаннями. Однак через релігійних воєн Франція надовго перестала відігравати активну роль у європейській політиці, і в другій половині XVI ст. противагою могутності Іспанії виявилася зміцніла Англія. У зіткненні з нею Філіп II в 1588 зазнав тяжкої поразки.
Згадайте, в чому полягало поразку Іспанії від Англії в 1588
<span>Рівноправним учасником системи «політичної рівноваги» стала Османська імперія. Підкоривши народи Балканського півострова, турки в XVI ст. розгромили Угорщину і повели наступ на володіння австрійських Габсбургів; їх флот спустошував узбережжі Італії та Іспанії. Присутність в Європі могутньої мусульманської держави постійно позначалося на міжнародних відносинах. З одного боку, турецька загроза нагадувала народам Європи про те, що, незважаючи на релігійні відмінності, всі вони насамперед християни. Не раз велися переговори між православною Росією, католицькими і протестантськими країнами про спільні дії проти спільного ворога. З іншого боку, у пошуках рівноваги сил європейські держави вступили в союзи з турками. Особливо досягла успіху в цьому Франція, прагнула таким чином послабити Карла V.
если я помогла напиши норм а если нет скажи я еще допишу
</span>