Ну вибач що не на всі відповім але відповім на які можу
1. Івана Силу опанував кепський настрій тому,що він не хотів битися але коли Івану стало боляче то він не зміг стриматися і вдарив суперника і виграв але він не хотів битися його але він хотів боротися за своє здоров'я
5. Його змусило те що мадам бухенбарх сказала якщо ти програєш більше битися не будеш а Іван не любить битися він взагалі проти бійок
А) "Живопис - це поезія, яку бачать, а поезія - це живопис, який чують".
Михайло Коцюбинський - український письменник, імпресіонтіст, громадський діяч. Всі його твори про що б в них не йшлося мають опис природи та передають почуття письменника. Давайте розглянемо на прикладі твору "Інтермеццо" - найбільш імпресіоністичний опис природи серед всієї його спадщини. Вже з самого початку відкривши твір та побачивши перелік дійових осіб: "моя утома, тяжка рука города, вітер" - ми уявляємо всі ці компоненти.
Відчуваємо подих вітру, бачимо перед собою міський смог, заасфальтовані вулиці та рутину, а утома виглядає великим мішком, який безжально впав нам на плечі. Читаючи його описи природи - ми бачимо все перед собою так, наче самі гуляємо тим самотнім полем, де є тільки митець і природа.
Живопис, поезія, музика - все це ми створюємо власними руками під впливом почуттів, але якщо задуматися, то більшість творів саме про природу.
Я згодна(ний) з твердженням, що "живопис- це поезія, яку бачать, а поезія - це живопис, який чують". Поезія - це краса, а краса - це природа. Лише те, що створено природою можна назвати істинно красивим. Людина, природнє створіння, красива, поезія, створена людиною-особлива.
Енеїда" — справжня енциклопедія українознавства
(за поемою І. П. Котляревського "Енеїда")
Іванові Котляревському, як і Тарасу Шевченку, відводять особливе місце в розвитку української літератури. Вони стояли біля її першоджерел. І якщо в поезії великого Кобзаря зазвучала душа українського народу, то справжньою енциклопедією українознавства стала поема Котляревського "Енеїда".
На перший погляд, таке детальне, різнобічне змалювання побуту українського народу, яке ми зустрічаємо в поемі, здається дещо надмірним. Але що далі, то все з більшим інтересом читаєш розповіді письменника про те, як пригощають Енея в Дідони, Турна, Ацеста, Латина, як одягається Дідона, Ганна, в які ігри вони грають, які музики звучать під час веселих пишних обідів. Тож читаєш і дивуєшся: скільки знав Котляревський про життя свого народу!
Зазначають, що в "Енеїді" згадано більше страв, ніж у спеціальних працях тих часів. На троянських, латинських, карфагенських столах стоять українські страви, горілка, слив'янка, наливка, сирівець. Бринчить бандура, витинає сопілка, грає дудка. У веселому танку кружляють дівчата, та. зовсім не карфагенські й латинські, а українські — в дрібушках, чоботах, свитках... Мабуть, немає такої деталі українського одягу, такого танцю, якого не згадав би у своєму творі Котляревський. Про життя і смерть, пекло і рай, війну і мирні радощі, бої козаків на суші та на морі — про все це ми дізнаємося, читаючи твір. Описи українського народу такі правдиві, що забуваєш про те, що герої поеми — представники зовсім інших культур. Ось чуємо голосіння матері Евріала над тілом свого
О, сину! Світ моїх очей!
Чи я ж тебе на то родила,
Щоб згинув ти від злих людей?
Тепер до кого прихилюся,
Хто злую долю облегчить?
Звісно, це плач матері-українки. Отже, перед нами не тільки-енциклопедія побуту, а й енциклопедія духу українського. Адже найголовніші, найсуттєвіші особливості українського національного характеру втілені Котляревським в образах поеми.
Також цей твір можна вважати енциклопедією соціальних відносин тієї пори. Тут є писарі та судді-хапуги, що по правді не судили, пани, які продавали селян, штатські і воєнні, мужики і міщани. Зустрічаємо згадки про освіту, про сімейні стосунки між чоловіком та дружиною, виховання дітей, ставлення до батьків. І оцінка всіх вчинків — це оцінка з позицій народної моралі.
Образи казок, легенд, популярних у XVIII столітті, — теж повноправні герої цієї диво-поеми. Автор дає географію України тих часів: Опішня, Полтава, Решетилівка, Пушкарівка, Мильці і т. д.
Звичайно, нелегко повірити, що такі широкі й глибокі знання може мати одна людина. Та геній Котляревського був спроможний охопити історію і сьогодення, культуру і життя, часи і простори, віки земні та Олімп небесний.