Був вечір, я дивився дуже цікаве кино про Графа Друкулу і Графіню.І ось я почав думати, як було б цікаво опинитися у їхньому замку.Заплющив очі і почам фантазувати.І ось я розплющив очі і побачив що я знаходжусь у замку Графа.
-Ого, як тут темно, так багато павутиння!-сказав я.
І я почув чиїсь кроки позаду мене.Я обернувся і побачив,що перед мною стоіть пара Графів.
-Чого ти кричиш?-запитав мене Граф.
-Вибачте я напевно вас потурбував?-ледьве відповів від захоплення я.
-Так, ми дуже солодко спали а ти нас пробудив, бачиш що за вікном день,а ми у такий час спимо.-відповіла мені Графіня.
-Гаразд, я більше не потурбую вас.-відповів я, і знову заплющив очі.І знову опинився у себе дома.Я розповів мамі про мою захопливу подорож, і мама сказала, що я лише спав.
Щоб дійти до вершини гори ,потрібно ще два кілометри йти угору.
Здається,по ньому-безмежному полю пшениці,могли проплисти великі морські кораблі.
Дружба-це дуже хороша риса.Не тільки люди можуть дружити,але й звірі також.Якось я ішла парком,аж раптом,я побачила як собака денеться за котиком.Я Злякались.Аж,потім я взнала,що вони були друзям і вони грали в лови.Усі звірі можуть дружити.
Вісімдесят діючих вулканів...
