<u>Загадка про часник</u> Що то за голова, <span>Що лиш зуби й борода? </span> (Часник)
<span>* * * </span> <u>Загадка про картоплю</u> Печуть мене, смажать і варять, Їдять мене і дуже хвалять. (Картопля)
* * * <u>Загадка про цибулю</u> Сидить Марушка в семи кожушках. <span>Хто її роздягає, той сльози проливає. </span> (Цибуля)
<span>* * * </span> <u>Загадка про огірок</u> <span>Довгий, зелений, </span> <span>Добрий і солоний, </span> Добрий і сирий. <span>Хто він такий? </span> (Огірок)
<span>* * * </span> <u>Загадка про буряк</u> <span>В полі хороше мені </span> Зеленіти навесні. Чим же я — не молодець? . <span>Маю диво-корінець, </span> <span>Все про нього дбаю, </span> <span>Цукор відкладаю. </span> (Буряк)
<span>* * * </span> <u>Загадка про картоплю</u> <span>Некрасива, шишкувата, </span> <span>Як прийде на стіл вона, </span> Скажуть весело хлоп'ята: <span>— Ну й розсипчаста, смачна! </span> (Картопля)
<span>* * * </span> <u>Загадка про квасолю</u> Без рук, без ніг, <span>А в'ється, як батіг. </span> (Квасоля)
<span>* * * </span> <u>Загадка про капусту</u> <span>Хто хустиночку свою </span> Влітку покриває? І по двадцять хустин <span>На голівці має? </span> (Капуста)
<span>* * * </span> <u>Загадка про огірки</u> На городі в нас грядки, На грядках – рясні листки: Там зростають малюки, Зелененькі … (Огірки)
<span>* * * </span> <u>Загадка про цибулю</u> Кажуть, щоб хвороб не знати, Треба всім мене вживати. Може, ви мене й з’їсте, Тільки сльози проллєте. (Цибуля)
* * * <u>Загадка про гарбуз</u> На городі виріс дужий, Круглий, жовтий і байдужий До червоних помідорів, До капусти і квасолі. Хто цей гордий карапуз? Здогадалися?... (Гарбуз) <span>Загадки про фрукти
* * * <u>Загадка про яблуко</u> Народжується з квітки, Його всі люблять дітки, Заліза в нім багато, Рум'яне і хрустке. А ну, скажіть, малята, То що ж воно таке? (Яблуко)
* * * <u>Загадка про грушу</u> Лампочка вгорі висіла, Стала смачна, пожовтіла. Діти лампочку зірвали, З апетитом скуштували. (Груша)
* * * <u>Загадка про вишню, черешню</u> Зелені сережки На гіллі висіли, На сонечці підсмажились І почервоніли! (Вишня, черешня)
* * * <u>Загадка про сливу</u> Чи то жовта, Чи то синя Соковита господиня. Чи то сонце, Чи то злива — Пригостить нас влітку... (Слива)
* * * <u>Загадка про виноград</u> Мовби на одній нозі. Він зростає на лозі. Подивись скоріш в віконце — Грона сповнені всі сонця! Кожен скуштувати рад Соковитий... (Виноград) </span>
<span>Нестор Літописець, ректор Українського державного університету водного господарства і природокористування, Шевченкіана, Лауреат Шевченківської премії, адміністрація Президента України, Народний артист України, Країни Близького Сходу, Міністр освіти і науки України, вулиця княгині Ольги, Статут ООН, Конституційний суд України, Народний Рух України, станція метро Палац Україна, Великий піст, День незалежності України, дамоклів меч, Кам’янець-Подільський.</span>
Природа – це наш дім, у якому, як і у нашому помешканні, ми повинні зберігати чистоту. Кожна людина має усвідомлювати необхідність збереження природи. Це допоможе нам потурбуватись про майбутнє нашої планети, знайти шляхи вирішення багатьох екологічних проблем.
Природа – це спільне надбання усіх націй, тому її чистота залежить лише від кожного із нас. Лише ми самі можемо створити собі безпечне майбуття. Земля не прощає байдужості, вона відплачує за нашу недбалість різноманітними екологічними катастрофами, які негативно впливають на здоров’я кожної людини на планеті.
Людська недобросовісність – найбільша проблема у взаємодії живих істот із природою. Єдина можливість відновити здоров’я нашої планети полягає у правильному духовному вихованні батьків своїх дітей, в справді сумлінному ставленні до власних потреб, усвідомленні загальнолюдських проблем кожною особистістю.
Земля горда, тому зневажливого ставлення до себе не прощає. Не любить байдужих. Але я вірю, що відродиться у людських душах правильне ставлення до природи і кожен із нас стане цінувати те, що має наша планета. Адже чимало у нас ще людей, які люблять землю і вміють на ній працювати