До 2 малюнку.не потрібно тікати від свого страху, потрібно його подолати.(Щось на прикладі цього речення)
А какие картинки в книжке?
1.Вона сьогодні була дуже втомленою.
2.Ми прийшли для того, щоб розповісти вам про наші пригоди.
3. Вони, жартуючи, розповідали нам небилиці.
4. Та ти, напевно, забув, як в дитинстві з дерева впав.
5.Воно було таким немічним цуценятком, що я забрала його додому.
Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт
І верби над ставом, й калина.
Моя Батьківщина — це мрії політ,
Це рідна моя Україна!
Моя Батьківщина — це наша сім’я,
Затишний куточок і хата.
Це мама, татусь, бабця, дідо і я,
Всі рідні і друзів багато.
Моя Батьківщина — це злагода й мир
Та небо бездонне й чудове.
Це пісня чарівна, що лине до зір,
Й дитинство моє світанкове.
Моя Батьківщина — ліси і поля.
Від них в нас і радість, і сила.
Це та найсвятіша і рідна земля,
Що кожного з нас народила.
Моя Батьківщина
Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Батьківщина — найкраща у світі!
Моя Батьківщина — це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні джерельця.
Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки глибокі.
Великі міста, у садочках всі села,
Моя Україна — це пісня весела.
Її обереги — верба і калина,
Найкраща у світі — моя Україна!
Моя Україна — козацькая слава!
Така волелюбна і мирна держава.
Вона дорога нам, і рідна, і мила,
Бо світ перед нами, як мати відкрила.
Усім найрідніша Вітчизна і мати,
То як же нам, дітям, її не кохати!
Вітчизно свята, дорога Україно,
Для кожного з нас ти у світі — єдина!
Дослухавши казку про колобка, Дениско сказав:
— Мамусю, спечи мені колобка, як у казці.
— Та як же я його спечу, миленький? — усміхнулась мама.
— По засіках поскреби — борошна назбираєш. Є у нас засіки?
— Борошна ми назбираємо, тісто замішаємо, спечемо його, а він втече, як у казці, — спробувала мама вгадати його думки.