1 Д, тому що розкривається тематика міцності дружби
2 В моральні якості, тому що людина яка насміхається над тим, над чим так робити не можна постраждає від свого вчинку.
3 Г матір- це родина.
4 А розкривається тематика лінощів, їх антиподом є працелюбство.
1 Сирота Климко 2 Згорiвша станцiя 3 Притулок у шахтiйнiй ваговiй 4 Жорстокi iталiйцi 5 Климко i Зульфат 6 Гарна рожева сукня 7 Немовля Оля 8 Торбинка сухарiв вiд дiдуся 9 Допомога дiвчинцi 10 Добра тiтка Марина 11 Знайомий залiзничник 12 Повернення Климка додому 13 Iталiєць та пострiл 14 Смерть Климка 15 Пробитий мiшок
Помер Мономах 19 травня 1125 р. в 73 році життя. Прожив більш-менш стільки, що Ярослав Мудрий, але на великокняжому столі просидів (формально) тільки дванацять літ. Фактично, то на широкій арені української політики виринув він іще за життя свого батька й вже тоді виявив стільки енергії, що не було сумніву, що він, а не хто інший з князів стане в очах громадянства справжнім ідеалом князя-володаря. Літопис називає його «благовірним, христолюбивим, великим, чудним, святим і добрим». Але тими прикметами не вичерпується характеристика Мономаха так само, як мало що нам говорить про цього володаря, войовника й дипльомата похвала духовенства, мовляв він «любив митрополитів, єпископів та чорноризців». Це була прикмета всіх розумних князів, що хотіли забезпечитися проти опозиції з боку всевладного духовенства. Мономах, це була надто багатогранна особистість, щоби її можна охопити одним реченням чи сухим вичисленням прикмет, як це робить літопис. Куди краще характеризує себе сам Мономах у своїм «Поученню дітям», що є життєписом Мономаха, прибраним у дуже цікаву, приповідну форму.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Теп-ло-та'- ро-ди'н-но-го- ін-ти'-му наголос 3, 5, 9 середнє число - 3
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Ще- на- ши'-бах- до'с-ві-ток- не- скре'с наголос 3, 5, 9 середнє число - 3
- - о| - о -| - - -|о
- - о| - о -| - - о
Трьохстопний анапест (наголос на останньому складі)