<span>Рідний є для нас земля, де ми народилися. Цю землю не вибирають, як не вибирають батьків. Це скарбу, подаровані Богом. Я не розумію людей, які кидають свою батьківщину й шукають щастя в чужих землях, знаючи, що рідна країна має потребу в їхній любові, праці, відданості. Любов до батьківщини називають патріотизмом. Це дуже сильне почуття, що дає людині можливість витримати складні випробування, перетерпіти лихоліття, зробити подвиг в ім'я свого народу</span>«Чому, сказати, і сам не знаю, Стежка в рідному краї:Наша земля - Україна. Любити її - це значить кожним своїм учинком, кожним помислом вірно служити їй. Мало говорити, що ти патріот, - треба патріотом бутиДля когось - це вулиця, де пройшло дитинство, для когось - великий двір, де по вечорах звучала гітара й мелодійний голос співав про першу любов, для когось - це звичайна сільська хата з кущем калини під вікном, із чорнобривцями, які посіяла мама, з рушниками в куті над образамиМій образ рідної земліРідна земля дорога для нас і тим, що жили тут наші предки - горді й вільнолюбні, які не віддали свій край чужоземним загарбникам-завойовникам. Кров'ю своїм, своїм життям захистили його, передали нам у спадщину як дорогоцінний скарб, зберегли для нас рідна мова - співучий, неповторний і чарівнийТакими задушевними рядками виразив поет-пісняр Андрій Малишко глибоке сыновнее почуття любові до своєї землі, що зростила його, вивела в люди, навчила любити життя, працю, природу, пісню, мову:Та стежка в рідному краї, дна у воріт» Живе в серце стільки років Небо єдиної у світі батьківщиниУ кожного вони свої, неповторні, але однаково дорогі. Рідна земля - наша мала батьківщина, де ми вперше почули мамину колискову, пізнали перші радості й перші сльози, перші перемоги й поразки:<span>Некрасов До теми рідної землі так чи інакше зверталися багато поетів, але кожний по-своєму розумів знайому для всіх нас Росію. Не є...</span>
1. зустрiч з волом
2. безглузда задумка
3. впертiсть
4. летальний кiнець
Хлопця хотіли спалити селяни,за нього дуже переживала його мати і біжучи до ньоговона впала і з її сліз виріс нарцис і сказав,щоб вона йшла і випустила сина ,бо вже поснула сторожа.Прийшовши до сина ,вона його розкувала і дала йому нарциса .А хлопець пішов аби стати над громом.Вночі над селом спалахнуло вогнище то планетник летів... Так і пердав я цю легенду слово в слово з уст олени булиги.завжди коли мені тоскно,я згадую планетника і дивлюсь на небо і чую дзвони дзвонять
Соціально побутові пісні- пісні про побут в сім'ї в країні
історичні пісні- пісні про історію нації історію країни про історію людей що й як відьувалося
Обличчя в бабусі зараз таке, наче вона молиться. Це тому, що вона дуже любить сад, доглядає і уболіває над ним, кожна в ньому нащепа міцно перев’язана стьожками, видертими із рукавів її сорочок
