Когда-то Дубровский и Троекуров были закадычными друзья и бывшими товарищем, но по вине Троекурова они крупно поссорились и Троекуров, используя подкуп судей, становится хозяином дома Дубровских. Младший Дубровский горячо переживает позор отца и не допускает того, чтобы его враг стал проживать в их доме, он сжигает дом, уходит в лес и становится разбойником. Желая отомстить заклятому врагу их семьи, Дубровский подкупает учителя-француза Дефоржа и под его видом проникает в дом к Троекуровым. Так случилось, что он влюбляется в дочь Троекурова, и Машенька отвечает ему взаимностью. НоТроекуров выдает свою семнадцатилетнюю дочь замуж за старого князя. Конечно, Дубровский пытается препятствовать этому неравному браку, получив согласие Маши, но …опоздал. В день свадьбы люди Дубровского окружают карету князя для того, чтобы освободить Машу, но она отказывает Дубровскому, потому что дала клятву верности князю. После этого Дубровский распускает свою банду и уезжает за границу.
<span>Герои<span>
Владимир Дубровский </span><span>
Кирила Петрович Троекуров
Спицын
<span>Марья Кириловна
Троекурова князь
Верейский </span>
Андрей Гаврилович Дубровский, отец Владимира
Архип, старый крестьянин полковник
Парамошка
<span>учитель французского</span></span></span>
Эффект комичности достигается Чеховым засчет названия. Злоумышленниками в этом рассказе являются вовсе не Денис Григорьев и его братья или кто-то из климовских мужиков, а те господа, из-за которых мужики нарушают закон. Если бы они действительно поступили не по совести, они готовы были бы за это отвечать. То есть, название чеховского рассказа «Злоумышленник» иронично. Настоящие злоумышленники — не простые крестьяне, а их господа.
<span> Для Гамлета, життя якого була гармонійною в сім'ї люблячих батьків, серед вірних університетських друзів, усе перевернулося разом зі смертю батька і подіями, які відбулися після цього.Привид батька закликає Гамлета до помсти. Світ відкрився перед ним у всьому своєму трагізмі, перетворивши безтурботного юнака в страждаючого філософа. Душа юного принца в сумнівах. Тепер він болісно сприймає те, що кругом звучать слова, які насправді прикривають брехня. Всюди амбіції, марнославство, бажання не бути, а здаватися. Лише Гамлету брехня чуже.</span><span>Гамлет перестає вірити кому-небудь. Рідний дядько виявився вбивцею батька, а мати вийшла заміж за вбивцю, недавні друзі Розенкранц і Гільденстерн виявилися зрадниками. Навіть чиста наївна Офелія стає мимовільним зброєю в руках свого батька Полонія, зброєю, спрямованим проти Гамлета. У цій ситуації він не знає, кому може довіритися. Гамлет - один проти світу зла. Навколо майже всі звикли кривити душею, лицемірити, брехати, «здаватися», прикриватися словами. Гамлет хоче розірвати цю брехливу оболонку слів, дізнатися, що за нею.
Оточення сприймає його як дивного, незрозумілого і навіть небезпечного для себе - "нормальних" людей, які звикли жити в брехні. Так народжується версія про божевілля принца. Гамлет підтримує таке твердження, адже його божевілля - це можливість говорити правду.</span>Насправді Гамлет розумний, широко освічений. Його натура глибока, тонка, артистична, а мову дотепний і парадоксальна: "І замкніть мене хоча і в горіхову шкаралупки, я і там буду вважати себе володарем безмежності". Гамлет - філософ, який прагне зрозуміти сутність речей.Про себе він говорить: "Сам я людина досить таки порядна, а то можу себе пред'явити звинувачення в стількох гріхах, що і навіщо тільки мене мати народила?! Я вельми гордий, мстивий, самолюбний. У мене в розпорядженні більше гріхів, ніж думок, щоб їх обдумати, мрій, щоб їх втілити, часу, щоб їх здійснити. Всі ми пройдисвіти несусвітні ".<span>"Бути чи не бути" - знаменитий гамлетівське питання
Світ людей жахливий.
І саме життя сплетена з фальші,
брехні, жорстокості.
Що ж робити?
Померти - заснути, не більше.
І знати, що скінчиться
Серцева біль і тисяча турбот ...
Померти
Заснути.
Може, і бачити сновидіння? "</span>
