Тип речи текста: Сравнение
Тема: Две разные но одинаковые девочки
Сравнение: литературная постановка на антитезе.
Гумор і сатира однаково часто використовується у якості зброї письменників у їх боротьбі з недоліками життя суспільства. Гумор та сатира – це рідні брат та сестра, але характер у них різний. Гумор м’який, добродушний, хоча часом і не настільки вже нешкідливий, як може здатися з першого погляду. Сатира серйозніше, гостріше на мову. Вона бичує, жалить, ятрить, зриває всілякі маски. Маючи справу зі злом (така вже її «спеціальність»), сатира завжди прагне дістатися до самих його коренів. А зброя і у сатири, і у гумору одна – це сміх.Однак сміх сміху – різниця. В літературі він буває ласкавим і гнівним, добрим і злим, світлим і похмурим. Сміх – один з найдієвіших засобів проти пороків і слабостей, проти невігластва, дурості і підлості. Найбільші уми людства – філософи, письменники, художники – з великою повагою ставилися до сатири і гумору. «Сміх, – за словами О. І. Герцена, – одне з найсильніших знарядь проти всього, що віджило але ще тримається бог знає на чому у вигляді незрозумілих руїн, заважаючи росту свіжого життя і лякаючи слабких.Сміх справа зовсім не жартівлива, і ми їм не поступимося». М. Г. Чернишевський вважав, що, висміюючи вульгарне і потворне, ми боремося з ними і стаємо вище них.Гумор є здатністю розпізнати в житті і відтворити у мистецтві комічні риси і явища. Від уважного погляду гумориста не сховається ніщо вульгарне, дріб’язкове, нікчемне, те, що принижує гідність людини, заважає йому жити, в який би пишний одяг все це не рядилося б. Гумор у літературі та реальному житті стосується переважно приватних недоліків, які порівняно легко піддаються виправленню, тому в творах мистецтва він виражається головним чином в усмішці, незлобивому веселому жарті, в добродушній іронії. У комічне становище часто може потрапити будь-який позитивний персонаж і викликати сміх у читача.Сатира на відміну від гумору (хоча межі між ними досить умовні, а часом і важко помітні) має справу з суспільно небезпечними вадами. Сатира нещадна, різка та непримиренна. Аби чіткіше уявити сутність явища і сильніше впливати на розум і емоції читача, письменники-сатирики зазвичай вдаються до перебільшення, загострення, карикатурного зображення персонажів та подій. З найдавніших часів і до наших днів гумор і сатира в художній літературі йшли рука об руку і виявлялися в самих різних формах і жанрах – у казці, байці, сатиричній поемі, в комедії, романі, новелі, епіграмі, пародії. Класичні зразки світової сатиричної і гумористичної літератури пов’язані з іменами великих письменників. Серед них – такі відомі, як давньогрецький комедіограф Аристофан і давньоримський поет Ювенал, видатний гуманіст епохи Відродження Еразм Роттердамський, англійці Джонатан Свіфт і Чарльз Діккенс, французи Франсуа Рабле і Вольтер, німецький поет-демократ Гейне, а серед наших співвітчизників можна назвати таких видатних діячів української літератури, як В. Самійленко і Остап Вишня. Діяльність цих видатних митців доводить нам, що гумор та сатира завжди була ефективною зброєю у боротьбі з негативними явищами у суспільстві та залишається таким же корисним засобом боротьби й сьогодні.
Сегодня, традиция изготовления модной одежды прошла путь от скромного изготовления штучных изделий до индустриальной продукции, выпускаемой в международных масштабах. Как же происходил процесс этой поистине радикальной эволюции?
Считается, что у истоков производства модной одежды, датируемой 1826 годом, стоял Чарльз Фредерик Ворт. Именно его признают первым модельером. Спустя некоторое время, в Париже появился первый Дом моды, положивший начало формированию традиции информирования клиентов о том, какая одежда им подходит.
В тот же период времени, первые предприятия по изготовлению одежды начали прибегать к услугам художников для разработки новых моделей. Модели (шаблоны) демонстрировались клиентам, которые, при желании, могли оформить заказ на пошив того или иного изделия, или целой партии.
В начале XX века, в Париже, являвшемся в то время «законодателем мод в Европе», начали появляться образцы новой одежды, распространившиеся вскоре и на другие страны. Мода, в этот период времени (главным образом «от кутюр»), была ориентирована исключительно на физических лиц.
К середине XX века модная одежда начала выпускаться серийно. По всей вероятности, именно этот период времени следует считать прототипом нынешней индустрии мод. Ассортимент и количество выпускаемых изделий значительно возросли, сделав выбор одежды и степень ее доступности значительно ближе большему числу людей.
К концу XX века, благодаря специализированным изданиям, телевидению и многочисленным курсам, информированность людей в сфере дизайна одежды возросла. В результате, значительная часть покупателей, при подборе ассортимента товаров, начала полагаться на свои собственные представления об удобстве, комфорте и эстетике больше, чем на текущие тенденции, сложившиеся в отрасли.
Сегодня, профессия дизайнер-модельер одежды считается престижной. Растет число студентов, выбирающих учебу и работу в сфере индустрии моды в качестве своей основной специальности. Институты по всему миру проводят курсы и стажировки, направленные на повышение квалификации в сфере дизайна модной одежды.
Также как и в других областях, в дизайне одежды имеется профессиональная специализация. Она охватывает разработку: моделей нижнего белья, верхней одежды, свадебных платьев, купальных нарядов, детской одежды, обуви, различных аксессуаров и т.д.
Работавшие ранее лишь самостоятельно или с разовыми заказами, модельеры сегодня имеют широкие возможности для творчества на постоянной основе и совершенствования своих навыков. Также, они могут заниматься адаптацией эксклюзивных моделей под нужды массового производства.
Достижения в области дизайна одежды, способствуют развитию связанных с ней профессий, таких как: парикмахер, визажист, журналист и консультант в сфере моды, фотограф модной одежды и т.д.
Еще одной важной технологической особенностью в сфере индустрии моды в последние десятилетия стало широкое использование компьютерных технологий. Компьютеры и специализированные программы конструирования пришли на помощь дизайнерам в процессе создания моделей, а также дальнейшего производства изделий на их основе, позволяя быстро и легко воплощать в реальность самые неожиданные фантазии
1) Використання у господарстві;
2) Використання у харчуванні;
3) Використання на виробничі потреби;
4) Використання для зрошення полів;
5) Використання для ставкового рибного господарства;
6) Використання для комунального господарства;
7) Можна робити джерела;
8) Можна очищати воду;
9) Можна робити дамби;
10) Можна використовувати з транспортною метою ( для каналів)