Если не ошибаюсь,то это Лермонтов...могу ошибаться,перепроверь
Я йшов і йшов і вдалі я побачив якусь дивну істоту схожу на людину але згадав, що мені можуть бачитися різні речі, тим більше Біл помер (але насправді у (моєму продовженні) Біл не помер і шукав свого друга а кістки були якоїсь тварини, яку зїв вовк.) Ця дивна істота була все ближча до мене і ближча. І нарешті я побачив біля мене Біла і він сказав: "Я шукав тебе усюди, і не знаходив, але нарешті знайшов!, ходімо на нас чекає корабель" і ми попливли до дому цілі і не ушкоджені, там нас нагодували і дали суху одежу. І все було як завжди.
Совсем не давно у нас во дворе вышли маленькие расточки подснежников.Прошла неделя и из них выросла целая охапка белых головок цветов.Я целыми днями проводила наблюдая как они растут.И вот этот день настал.Мама мне не разрешала их рвать,ведь они записаны в красную книгу.И с тех пор я люблю эти цветы еще больше чем раньше.Они такие белые и беззащитные,что мне хочется их защищать от всех злых недругов наших.
Вроде она сшила им рубахи из крапивы
Город просто перестанет существовать,т.к жители не готовились к приезду настоящего ревизора.Грязь,безрассудство,несправедливость царит в этом городе,и конечно же власти просто закроют город