1.Жили себе дед и баба у которых не было детей.2.дед и баба нашли маленького ребёнка забрали его себе и назвали Марком.3.к деду с бабой пришла наймычка которая очень заинтересовалась марком.4.Марко вырос 5.Марка посватали и поженили у него родились дети.6.Марка долго не было а наймычка очень заболела.7.когда Марко вернулся наймычка рассказала ему что она его мать
Вальтер Скотт — одне із найвідоміших імен у світовій літературі.
Свою літературну діяльність він розпочав як автор поем і балад, які зробили його одним із найбільш популярних і улюблених поетів Великобританії. Проте в історію літератури він увійшов насамперед як творець жанру історичного роману. Уперше в світовій літературі Вальтер Скотт створив роман про минуле з погляду сучасності, оцінюючи та досліджуючи минуле на основі досвіду і знань, набутих людством. Саме таким є роман "Айвенго", який відкриває цілий цикл романів з історії Англії на різних етапах. Він розповідає про часи володарювання короля Річарда Левове Серце, про ті далекі й буремні роки, коли Англія ще тільки почала формуватися як держава, зображує національний розбрат, інтриги, що панували у тодішній Англії, політичні міжусобиці, тяжке становище низів. Звичайно, роман пронизує сюжетна лінія кохання та сімейних негараздів. Проте за приватною сімейною ситуацією проступає зіткнення не тільки особистих, а й політичних інтересів, різних суспільних позицій.
Серед цього розбрату, сварок, непорозуміння, жорстокості, безладдя й інтриг яскравим променем висвітлюється образ головного героя роману — Вілфреда Айвенго.
Він належить до шанованого старовинного роду саксів. Батько його — Седрик — справжній патріот, щира, смілива й чесна людина. Незважаючи на те що Айвенго ще дуже молодий, ніхто з його однолітків не зумів перевершити його у мистецтві володіння зброєю. Він бере участь у всіх лицарських турнірах, відстоюючи честь і справедливість. Айвенго усім серцем покохав леді Ровену — вихованку свого батька, але той мав намір одружити її з Ательстаном Конінсбурзьким, недалеким, тупим нащадком королівського роду, бо хотів поставити його на чолі визвольного руху саксів. Ательстан викликає у багатьох людей недовіру, тому й вирішує Седрик одружити його з останньою представницею роду короля Альфреда — леді Ровеною. Але леді Ровена покохала Айвенго, який відповідав їй взаємністю. І тоді розгніваний Седрик позбавив свого сина Айвенго спадщини й вигнав його з дому. Вілфред стає лицарем, вірно служить королю Річарду, захищає честь короля і його хоробрих воїнів, коли після хрестового походу таємно з'являється у рідному домі в одязі паломника. Від імені Айвенго він приймає виклик від гордовитого, пихатого храмовника Бріана де Буагельберга. Людина виключно чесна й порядна, Айвенго попереджає про небезпеку єврея Ісаака, з яким хотів розправитись. Бріан де Буагельберг і допомагає йому вийти із замку й дістатися до безпечного місця. Дякуючи Айвенго за порятунок, Ісаак дає йому адресу свого друга, який може забезпечити лицаря конем, спорядженням, щоб той мав змогу взяти участь у лицарському турнірі при Ашбі. Цей турнір збирав усіх найкращих англійських лицарів. Проводився він у присутності принца Джона.
Объяснение:
Книга в жизни каждого человека, имеет большое значение. Ведь у каждого из нас есть любимая книга, то самое произведение, которое вдохновляет и заставляет нас о чем то задуматься. У меня любимая книга, писателя Антуана Экзюпери "Маленький принц". Я всегда вдохновляюсь данным произведением, в нем построена такая глубокая философия, которая охватывает почти всю жизненную проблематику взаимоотношений между людьми, подымает вопросы: дружбы, любви и нравственности. Но бывает так, что человек не определил для себя любимой книги или может просто он вдохновляется не единоличным произведением. Все это не имеет большого значения, самое главное - читать и читать разную литературу, разные произведения, именно так человек духовно обогащается.
Ведь как говорил Достоевский...
- Учитесь<span> и читайте. Читайте книги серьезные. Жизнь сделает остальное.
</span><span>Также и Лихачев рассуждает, что книга это большой источник знаний,
Хочу в качестве аргументации своих слов, привести цицатный план, составленный по статье Лихачева:
-Основной (но, разумеется, не единственный) способ своего интеллектуального развития – чтение.
</span>Каждый человек обязан заботиться о своем интеллектуальном развитии. Это его обязанность перед обществом, в котором он живет, и перед самим собой. Литература дает нам колоссальный, обширнейший и глубочайший опыт жизни. Она делает человека интеллигентным, развивает в нем не только чувство красоты, но и понимание — понимание жизни, всех ее сложностей, служит проводником в другие эпохи и к другим народам, раскрывает перед вами сердца людей. Одним словом, делает вас мудрыми.
- «Незаинтересованное», но интересное чтение – вот что заставляет любить литературу и что расширяет кругозор человека. Умейте читать не только для школьных ответов и не только потому, что ту или иную вещь читают сейчас все – она модная. Умейте читать с интересом и не торопясь.
В заключение можно с уверенностью сказать, что чтение книг - жизненно необходимо для каждого человека. Человек словно кувшин, если вы читаете, то кувшин наполняется, а если наоборот, то кувшин так и останется пустой.
Народные сказки отражают быт и культуру страны где они написаны . незря говорят , что культуру страны можно распознать по её сказкам
Отличаются тем, что первые всего лишь ИСПОЛНЯЮТ считалки и дразнилки, а вторые СОЗДАЮТ , т. е. придумывают ,