Меня послала мама,
В магазин напротив,
Купить там: бублик, молоко..
Ах да! Ещё: батоньчик!
Стою я в очереди, жду,
Но не дождусь наверно...
Как то раз в школе, учительница нам сказала, что у нас будет маскарад! Все очень обрадовались, кроме меня! Я очень люблю праздники, но у нас ещё не разу не было маскарада и я не знал что это такое... На следующий день ребята мне рассказали, что на маскараде все переодеваются в разные костюмы например человек паук или принцесса. Когда я пришёл домой я рассказал всё маме и мы пошли с ней в магазин. Мама подобрала мне самый красивый костюм из всех и мы его купили. Через 3 дня наступил маскарад и все ребята собрались вместе, когда я зашёл в зал все на меня посмотрели с удивлением, но я не понимал в чём дело! В зале стало тихо... Все молча смотрели на меня.. Я всех узнал и по этому начал со всеми здороваться, но ребята не отвечали мне в ответ, и тут я ко мне подошёл мой друг Васька и захотел со мной познакомиться! Я сразу ему сказал, что это я и он в ответ мне что то промямлил. Потом я понял что меня не кто не узнал! Ведь я был в костюме большого ананаса! Моя голова была там где листья по этому моего лица было не видна! Мне и маме этот костюм понравился, но ребята меня не поняли, но всё ровно поддержали...
Эти герои любили величайшей любовью, подарив друг другу свою жизнь. Глядя на них, мы должны понимать, что любовь нужно дарить тем, кому оно принадлежит по праву.
Ромео и Джульетта вечные. На страницах и в сердцах. И в будущем они будут напоминать нам о том, каким должна быть настоящая любовь...
<span>Талановиті, обдаровані люди, яскраві особистості, не схожі на Інших, завжди привертали увагу. Одні ними захоплювалися, інші їм заздрили, а декому вони просто заважали, бо на їхньому фоні мали сірий, непривабливий вигляд. Так і дівчинка Анна, яка робила із сухих листочків кольорових мишей, що оживали. Тепер вони сняться сусідським дітям. Це незвичайно, клопітно, виділяє їх із сірої маси. А сусід хотів, щоб його діти були, як усі,звичайними, нічим не примітними. Його дратувала їхня фантазія, їхнє захоплення. Тому й привів до суду дівчинку Анну, яка "збивала з пуття" його дітей. Сірим був день, і сірим суд. Але життя зробило свій вибір: вирок, назло сусідові й судові, залив чорнилом "кольоровий кіт. </span>
У меня есть любимая игрушка.Это мишка.Мне его подарили на 1 год.Я с малых лет с ним спала и сейчас сплю.Он светло-коричневый,большой и толстый,как я.У него огромный бант на шее.У него голубые глаза и черненький носик.Я очень люблю своего мишку Барни.