Поки боярин вернувся зі свого невдатного посольства, Максим сидів у його шатрі й прислухувався т думав,що йому робити. Коротка стріча з Мирославою була світлою хвилею серед пітьми його невольництва.Її слова, її погляд,дотик рук і її вісті - усе те немов вирвало його з темного гробу,повернуло йому життя. Він чув, як вертала його давня смілість і надія. Спокійно, але з ясними думками дожидався він боярина.
План.
1. Наймолодша Хуха.
2. Життя у лісі.
3. Перший сніг.
4. Тепла хатинка.
5. Плач сосни.
6. Допомога лісника.
7. Без житла.
8. В пошуках дому.
9. Хлівна Хуха.
10. Мила дівчина.
11, Сум за домівкою.
12. Нещастя у хліву.
13. Моховинка та добрі діти.
14. Врятована коза Лиска.
15. Витівки веселої хухи.
16. Нечесний та злий дід.
17. Поранена Моховинка.
18. Повернення додому.
19. Похід до Хо-Суковика.
20. Зустріч з дідом.
21. Допомога хух.
22. Доброта та милосердя Моховинки.
23. Врятований дід.
24. Вдічність лісоруба.
План.
1. Наймолодша серед Хух.
2. Життя маленьких істот у лісі.
3. Випав перший сніг.
4. Дід зрубав сосну і зруйнував хатинку.
5. Лісник допомагає прогнати лісоруба.
6. Хуха не має житла.
7. Істота іде на пошуки нового дому.
8. Як Хуха стала хлівною.
9. Мила й працьовита дівчинка та гарне життя істоти.
10. Добре Хусі, тільки сумно за домівкою.
11. Велике нещастя у хліву.
12. Хуха кличе на допомогу.
14. Усі рятують Лиску.
15. Розваги з Хухою, яка стала хатньою.
16. Друга поява злого діда .
17. Лісоруб ранить Моховинку.
18. Хуха повертається додому.
19. Похід до Хо-Суковика та третя зустріч з дідом.
20. Хухи обігрівають змерзлого лісоруба.
21. Моховинка пробачає образи.
22. Хуха виводить діда із зимового лісу.
23. Лісоруб дотримав обіцянку.
І знову осінь. Останні пожовклі лимточки опадають на землю. Легкий, та вже холодний вітерець колихає безлисті дерева. Десь у небі чується тужливе прощання журавлів з рідною землею. У саду під яблунею лежать перестиглі яблука, про які усі забули. Уздовж стежини стелиться уже пожовкла трава. Легкий накрапає дощик з темного від хмар неба. У калюжах відзеркалюється чаруюча осіння краса.
Усе довкола готується до зимового сну. Білка-пустунка поспіхом збирає останні горіх. Її шерсть уже має сіруватиу віттінок. Повітр'я уже наповнене осіньою прохолодою.
Природа готується до приходу зими.
Вона живе серед природи, серед своїх братів та сестер