Гадаю,що так.Василь Стус дуже мужня людина.На його життєвому ,тернистому шляху був лише неспокій,біль,негаразди,погрози,розправи та жорстокість.Але він волелюбна людина а ще істинний патріот своєї батьківщини.
<span><span>Рік написанняТвірТематика</span><span>1924 р.П’єса «97»Відображення трагічних подій голодомору в Україні</span><span>1925 р.П’єса «Комуна в степах»Пошук селянською біднотою нових шляхів у житті</span><span>1925 р.Сатирична комедія «Отак загинув Гуска»«Табір міщанський, трухлявий, огидний, ой як тебе ненавидю я!» (М. Куліш). Осуд міщанства, переродженців</span><span>1926 р.Комедія «Зона»Осуд міщанства, переродженців</span><span>1927 р.Філософська драма «Народний Малахій»Виступ проти сталінського тоталітаризму</span><span>1929 р.П’єса «Мина Мазайло»«Вибравши для комедії «Мина Мазайло» тему — міщанство і українізація, я в першу чергу звернув свою увагу на криштально витриману ідеологічну установку п’єси...» (М. Куліш).</span><span>1929 р.Ліро-епічна драма «Патетична соната»Своєрідна трилогія про життя українського села 20 — початку 30-х рр. XX ст.</span><span>1930 рП’єса «Прощай, село»Показ українського села 1919-1930 рр.</span><span>1933 р.Соціальна драма «Маклена Граса»Показ життя буржуазної Польщі, трагічної долі дівчини-підлітка, яку обставини зробили вбивцею</span></span>
Найголовніша Проблематика твору "Сто тисяч" полягає в ненаситній жаги до багатства та грошей. Ця проблема надзвичайно актуальна в наш час, тому що це є духовна обмеженість і вона грає згубний вплив грошей на людей
Іван Франко... Діяч, що уособлює цілу епоху української культури; один з найвидатніших письменників слов'янських народів; ім'я, що здобуває все ширшу світову славу. Вже сучасники сприймали його як «велике астральне тіло, що гріє всю Україну, а світить далеко дальше».Людина універсальної обдарованості, титанічної працьовитості, незламної стійкості і революційної націленості в майбутнє — Іван Франко жив у бурхливу, сувору й складну історичну добу. Його дитинство озвучувалось прокльонами нещодавній панщині й відгомонами революційних настроїв 1848 року; юність відсвічувала кумачами далеких барикад Паризької комуни й загравами пожеж у близькому робітничому Бориславі; полудень віку поета збігся з першою російською революцією, яка окрилила його впевненістю в перемозі нового, вільного життя; в останні роки митця відчутнішою і ближчою ставала майбутня революційна битва.Іван Франко-мислитель завжди орієнтувався на найвищі ідейно-філософські здобутки своєї епохи.Іван Франко — незрівнянний за своєю багатогранністю й плідністю діяч української культури. Він був великим поетом, прозаїком, драматургом і належав до тих письменників, яких сам порівнював з «деревом, що своїм корінням впивається якомога глибше й міцніше в свій рідний, національний грунт, намагається ввіссати в себе і переварити в собі якнайбільше його живих соків, а своїм пнем і короною поринає в інтернаціональній атмосфері ідейних інтересів, наукових, суспільних, естетичних і моральних змагань» (XVIII, 505). Він був ученим широкого діапазону — критиком і дослідником літератур, істориком, філософом, фольклористом, етнографом, мовознавцем, економістом, мистецтвознавцем. Він був невтомним публіцистом, журналістом, видавцем, політичним діячем, пропагандистом передових ідей друкованим і усним словом. Його перекладацькі інтереси охоплювали сотні творів літератури і фольклору різних народів світу, письменників різних країн і епох.<span>Протягом сорока років своєї невсипущої творчої праці І. Франко поповнив культуру свого народу близько 4500 творами найрізноманітніших жанрів. 50-томне видання його спадщини включає лише половину колосального творчого доробку — те, що несе в собі великий заряд думок і почуттів, мудрості та краси, здатних розширювати й збагачувати духовний світ наших людей, служити дійовою виховною силою.</span>
Я не знаю украинский, соре)