Псы залились в хлевах и рвутся вон на драку;
Псари кричат: "Ахти, ребята, вор!"-
И вмиг ворота на запор;
В минуту псарня стала адом.
Бегут: иной с дубьем,
Иной с ружьем.
"Огня!- кричат,- огня!" Пришли с огнем.
<span>Она превращалась в змея,что неудивительно,потому что змей всегда считался олицетворением зла.
</span>
Как понимаю украинский..
Доброта,сміливість,стойкість,чуйність,відданість,винахідливість,скромність.Геркулес - це поєдання сили та разуму.Цей образ показує,що людина може бути як физично развита,так і морально(это я говорю про доброту,отзывчивость и т.д.).
Вообще слово вдруг употребляется 46 раз ну как в случае эта поэма чуть изменина то слов вдруг 45 (СОРОК ПЯТЬ)
Тарас Бульба – герой однойменної повісті Миколи Гоголя. У літературних творах існують головні герої (протагоністи) і другорядні персонажі. Але чи можна назвати Андрія і Остапа персонажами? Або ці три способу рівнозначні, і, відповідно, всі троє – головні герої? Щоб відповісти на ці питання, для початку потрібно розібратися з термінологією.
Головний герой – основна дійова особа твору; активно перетворює і освоює художню дійсність. Його характер і вчинки зумовлюють подальший розвиток подій. З тексту твору читач дізнається, що дії Тараса Бульби є рушійною силою сюжету. Розповідь починається з того, що головний герой Тарас Бульба приймає рішення везти своїх синів на Січ. На Січі події розгортаються зовсім не так, як планував старий козак: побоюючись, що сини погублять себе у святі і гуляннях, Бульба агітує своїх товаришів відправитися в Польщу. Але і тут не все так просто. Кошовий не хоче порушувати мирні домовленості між країнами і відмовляє Тарасу. Все могло б закінчитися, так і не почавшись, але будучи людиною впертою і наполегливим, Бульба організовує переворот. Натовп позбавляє кошового права на владу, а на його місце вибирають давнього знайомого Тараса Бульби (Бульба сам шепнув одному з натовпу прізвище, після чого публіка підтримала претендента). Тарас Бульба ніби власноруч вибудовує русло для подальшого сюжету. Аналогічна сцена є і в середині повісті. Коли Тарас дізнався, що Андрій зрадив запорожців, старий козак хотів подивитися своєму синові в очі, а після – помститися йому. В оповідання знову втручається випадок: до козаків дійшли негарні чутки. Поки захисники були в Польщі, татари розграбували Січ і взяли в полон кількох запорожців. Якщо до цього моменту козаки одноголосно підтримали ідею Тараса залишитися і чекати, поки в Дубно закінчаться запаси їжі, щоб потім знову дати бій, то після отриманої інформації, вояки хотіли звести рахунки з татарами. У результаті частина козаків їде, а інші залишаються біля міста Дубно.