Вишиванка - народна українська сорочка ,білого кольору !!! В Україні люди дуже полюбляють одягати цю сорочка .Бо вона дуже гарна, вишивальниці вишивають: різні квітки яскравого, або темного кольору , метеликів різнобарвних ,український орнамент червоного та різних інших кольрів . Вишиванку одягають і хлопці і дівчата , на українські свята, щоб мати чудовий вигляд ,тоді чоловік , або жінка виглядають яскраво ,красиво з поєднаням чорного,червоно,синього ,рожевого ,білого ,кольорів .
<span>Тому вишиванка - гарна ,яскрава ,святкова сорочка !!</span>
ВЧИТЕЛІ ВСІ РІЗНІ ІЗ РІЗНИМИ ПРИНЦИПАМИ ТА ВИКЛАДАННЯМ АЛЕ НА МОЮ ДУМКУ НАЙКРАЩИЙ ВЧИТЕЛЬ ЦЕ ТО ХТО ЗАВЖДИ ДОПОМОЖЕ Й НАСПРАВДІ ПІДТРИМАЕ ТЕБЕ .ШКОЛА ЦЕ ТВІЙ 2 ДІМ ТА ВСІ ВЧИТЕЛІ В НІ ЦЕ ТВОЁ БАТЬКИ ТОМУЩО ВОНИ ПОВЧАЮТЬ ТЕБЕ ЯК МОЖНА РОБИТИ А ЯК НІ ,ТОМУ ТРЕБЕ ЁХ ПОВАЖАТИ ЗА ТЕ ЩО ВОНИ РОБЛЯТЬ ДЛЯ ТЕБЕ І ЗАВЖДИ ЁМ ЗА ЦЕ ГОВОРИТИ "ДЯКУЮ". ПРОЙДУТЬ РОКИ А ТИ БУДЕШ ЗГАДУВАТИ ЁХ ТОМУ ЧОМУ ВОНИ ТЕБЕ НАВЧИЛИ ВПРИСЛУХАЙСЯ ДО ВЧИТЕЛІВ І ВОНИ ЗРОБЛЯТЬ ДЛЯ ТЕБЕ ЩОСЬ БІЛЬШЕ!
6 січня 1898р. - народився В. Сосюра на ст. Дебальцеве Донецької обл.
1909р. - працює в бондарному цеху содового заводу.
1911р. - вступає до міністерського училища.
14жовтня 1917- друкується вірш" Плач волн ".
1918р. - бере участь у повстанні проти кайзерівських військ.
1920р. - опинився в Одесі.
1920-21рр. - воює з білополяками та армією Н. Махна.
1921р. - виходить поема" Червона зима", яка зробила Сосюру знаменитим.
1922-32рр. - став членом багатьох літорганізацій.
1924р. - збірка "Осінні зорі".
1925р. - "Сьогодні".
1927р. - "Золоті шуліки".
1928р. - "Коли зацвітуть акації".
1931р. - " Серце".
1934р. - виключили із партії і зі Спілки письменників.
1937р. - "Нові поезії".
1939р. - "Люблю".
1940р. - роман "Червоногвардієць".
1942р. - працював в Українському радіокомітеті в Москві.
1943р. - входив до редакції фронтової газети " За честь - Батьківщини".
1951р. - патріотичний вірш "Любіть Україну".
1953р. - "За мир".
1955р. - " На струнах серця".
1957р. - "Соловїні далі".
1959-60рр. - поема "Мазепа".
1960р. - поема "Розстріляне безсмертя".
1961р. - "Поезія не спить".
1964р. - "Осінні мелодії".
8 січня 1965р. - В. Сосюра помер від гіпертонії. Похований в Києві на Байковому цвинтарі.
У творі В. Близнеця "Звук павутинки" Льоньку супроводжують його друзі, образи яких є символічними. Вимріяна постать Ніни відображає людську надію, а більш реальний герой - Адам - є символом життя і неминучої смерті. Адам має справжню жагу до життя і не втрачає її до останньої миті свого життя. Він, знаючи що ось-ось помре від малокрів"я, все ще здатен сприймати природу і маленького мрійливого хлопчика, з його неосяжною фантазією. Ніна є героїнею більш фантастичною, вона хоч і сприймається як звичайна людина, та для Льоні залишається загадкою: чи була вона на справді, чи він її вигадав. Вона справже втілення людської надії, теж загадкової і оповитої сплетінням реальності з фантастичним. Читаючи твір Віктора Близнеця "Звук павутинки", я поринула у дивовижний світ, де реальне тісно сплітається з вигаданим і цим породжує певну рівновагу. Ця гармонія створює справжню красу, яка, на мою думку, має сили врятувати весь світ. Найтонше цю красу, своїм серцем, сприймає маленький допитливий хлопчик Льонька. Його світ - це водночас викохана в мріях надія і така реальна і страшна смерть. В їх оточенні Льоня помічає найменший порух природи - звук павутинки. Це вже і є тією красою, що здатна милувати не тільки очі або слух, а й зазирає глибше - у саму душу.<span> Отже, найкращі фарби - це почуття людини, а природа - це картина, що ніби та павутинка сплітається з душею людини, непереможним творінням </span>
<span>Романтична умовність оповідання «Вечір проти Івана Купала».
Зміст твору, мотиви, ідея. Зв’язок із «нечистою силою» як метафора злодіяння</span>
Мета: продовжувати роботу над формуванням уміння переказувати зміст прочитаного та визначати його ідейно-художні особливості, основне в сюжеті твору; допомогти сформулювати провідну думку, виражену в оповіданні; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення
Очікувані результати: учні вміють переказувати зміст оповідання, пояснюють його зв’язок із фольклором, етичними уявленнями українського народу; розкривають моральні мотиви твору, його ідейний зміст; визначають основне в сюжеті оповідання, формулюють провідну думку, виражену в ньому.
Теорія літератури: сюжет, художні засоби.
<span>Обладнання: підручник, портрет письменника, виставка його творів</span>