Тема: зображення від’їзду внучки та сум бабусі.
Ідея: заклик любити своїх рідних, частіше провідувати, не залишати їх надовго.
Художні засоби.
Епітети: дитячим сміхом, вікової звички, малесенькі дитячі черевички, у спорожнілу хату, тихенько опустила, горіховий листок.
Метафора: дитячим сміхом бризнувши в зело, за повелінням вікової звички перекотилось літо за село, осінь їй тихенько опустила горіховий листок перед вікном.
Персоніфікація: курява вляглась, вийшли в небо зорі-жаровички.
Анафора: І вийшли в небо зорі-жаровички,
І тихо бабка посеред села…
Зменшувальні суфікси: черевички, рученя, жаровички, малесенькі.
Забула внучка в баби черевички...
Дитячим сміхом бризнувши б зело.
За повелінням вікової звички
Перекотилось літо за село.
Махнуло рученя в бензовозі —
І курява вляглась після коліс.
А бабка все стояла на дорозі,
Хустинкою торкаючись до сліз.
І вийшли в небо зорі-жаровички,
І тихо бабка посеред села
Малесенькі дитячі черевички
У спорожнілу хату занесла.
Лягла собі. І світло не світила.
Торкнулась черевичків перед сном —
І осінь їй тихенько опустила
Горіховий листок перед вікном.
Джерелами натхнення для свого роману про Роксолану Загребельний називав книгу ученого-східознавця Агатангела Крымського «Історія Туреччини», в якій Роксолані відведено біля 20 сторінок, і три томи творів московського академіка Гордлевського про історію Туреччини. Також Загребельний особисто був у Туреччині — в місцях пов'язаних з Роксоланою. Відвідав місто <u>Рогатин</u> Івано-Франківської області, де народилася Настя Лісовська.
Сіроманець» план 1. Молодість Сіроманця. 2. Конфлікт вовка з Чепіжним. 3. Знайомство із Сашком. 4. Полон та звільнення Сіроманця. 5. Життя на полігоні. 6. Повернення до старого друга. 7. Подорож до Одеси. 8. Фінал твору.
Іван Сила випадково став свідком вуличного бою,в якому пропонувалось кожному бажаючому поборотись з силачем.Але всі відмовлялись.Тоді ведучий,бачачи зацікавленність Івана,силою затягнув його на майданчик,де Іван вже не міг ухилитись від бою з непереможним до цього Велетом.Не маючи ніякого досвіду,Іван переміг досвідченного суперника.І,по завершенню бою,коли Іван стояв ошелешений з купою грошей в руках,до нього підійшов якийсь чоловік,який представився доктором Брякусом і вручив йому візітівку.
Через декілька днів,в компанії з Мишком Голим,Іван пішов до доктора Брякуса,який запропонував йому тренуватися в нього та ще й платити за це Іванові гроші.