Жив-був маленький соловей, одного разу він полетів з великими солов'ями. Вони летіли ухиляючись від гілок, але соловьёнок не міг так, так як був маленьким. І ось вони пролітали над чорним морем. Гальмуючи лапками по воді вони ніби плескалися у воді. Ось вони летять у високої гори "Еверест" соловьёнку стало цікаво, чи холодно на вершині, адже він там жодного разу не був. Ось він на вершині гори, пориви вітру зносять його з ніг, але він твердо тримається на лапках, на самій вершині він замерз, прокинувшись на порозі гори він дивлячись на свої крила, плакав, шкодував що відлетів не запитавши. Але тут, диво! Підлетіли до нього великі, сильні солов'ї, вони заспокоїли соловьёнка і залікували йому крильця. Ось вони підлетіли до свого рідного лісу. Соловьёнок був дуже радий! Мама Солов'їха побачивши його, була дуже рада, і плакала від щастя, а ті солов'ї, що його врятували так йому і сказали: Чи не літай за нами, бо все закінчиться дуже погано.<span>Сказавши "спасибі!" солов'ями, мати-Солов'їха обіймала свого соловьёнка ніби бачила востаннє.</span>
Розбишака кмітливий наполегливий допитливий сміливий
Марина Цветаева родилась 8 октября 1892 года в Москве. Ее отец Иван Цветаев<span> — доктор римской словесности, историк искусства, почетный член многих университетов и научных обществ, директор Румянцевского музея, основатель Музея изящных искусств (ныне — </span>Государственный музей изобразительных искусств им. Пушкина<span>). Мать Мария Мейн была талантливой пианисткой. Лишенная возможности делать сольную карьеру, она вкладывала всю энергию в то, чтобы вырастить музыкантов из своих детей — Марины и Анастасии.</span>
Із негритянським актором<span> Айрою Олдріджем, який гастролював в Петербурзі.</span>
Більшість людей нашої країни та й усього світу песимісти або реалісти, але оптимістьв мало. Дуже мало людей вірять в диво та в те що все в них буде добре! Але це неправильно адже потрібно завжди сподіватись на краще . Надія помирає останньою !
Саме перше , що потрібно зробити щоб стати оптимістоп - це повірити , що добро завжди виграє , полюбити себе та інших . Адже без кохання життя сіра та будене...
А взагалі кожен в глубині душі оптимість, адже завжди сподіваєшся на краще . Просто потрібно розвинути у себе це відчуття і все буде добре !