Страсть к украшению себя и своей одежды с целью выделиться чем-нибудь из окружающей среды свойственна человеческой природе, даже в первобытном, полудиком её состоянии; так, например, краснокожие индейцы украшают одеяла различными вышивками; лапландцы на своей одежде из оленьей кожи вышивают самые разнообразные узоры. Вышивание известно было в глубокой древности, и, как многих других отраслей искусства и науки, колыбелью его был Восток. В Азии это искусство широко процветало уже гораздо ранее того, чем оно стало известно грекам и римлянам, хотя греки и приписывают изобретение вышивания Минерве, Афине-Палладе.Вышивка- символ Украинского народа!
<span>Витебской области добывают доломиты и известняки, на которых работают предприятия по производству извести, доломитовой муки.</span>
Порівняльна характеристика братів Остапа і Андрія
Подарунок від матері. «Осавули привезли синам Тараса благословення від старої матері і кожному по кипарисовому образку з Межигірського київського монастиря. Що пророкує і каже це благословення?..» Кожен із синів замислився. Про що? Вони були такі різні...
З однієї родини, завжди разом, а такі не схожі.
Остап і Андрій у родинному гнізді. Обидва збентежені прийомом батька. Мати дивилася зі сльозами на очах. Які вони дорослі!
Роки, що минули у бурсі. Як навчався Остап? Неохоче, тікав, закопував неодноразово буквар, доки батько не попередив, що не бачити йому Січі, якщо не вгамується і не почне вчитися. Гарний товариш.
Андрій навчався охоче, легко. Був ватажком небезпечних дій бурсаків, але завжди йому щастило уникнути покарання. Був зухвалим, майже нахабним — сподобалася панночка — вночі заліз у спальню.
Життя братів серед козаків на Січі. Не дав Тарас насолодитися домівкою, всупереч проханню старої повіз синів на Січ наступного дня. Майже одразу Остапа і Андрія стали поважати як сміливих, безстрашних козаків. Влучно стріляли, перепливали Дніпро проти течії.
Випробування у першій сутичці з ляхами. Обидва у битві виявили здібності справжніх вояків. «Остапу, здавалося, на роду був написаний битвений шлях», він мав силу лева; був спокійним, холоднокровним, його навіть виберуть курінним отаманом замість вбитого Бородатого. Андрій був запальним і міг у запалі вчинити неймовірне.)
Останні хвилини життя обох братів. Прийшла татарка від панночки, і це вирішило долю Андрія. «Ти моя вітчизна...» — казав їй Андрій. Зустріч із батьком у лісі. Остапа полонили перед очима батька. Як він не намагався скинути з себе ляхів, але їх наскочило занадто багато. На його страті був Тарас, який бачив, що син зносить тортури, наче велетень.
<span>Що напророкував кипарисовий образок... Одному кипарисовий образок не допоміг: власні почуття перемогли, бажання кохати затьмарило розум. Іншому — допоміг перемогти неймовірний біль перед смертю. Гоголь співчував і Андрію, і Остапу. Читачу прикро, що Андрій став зрадником. Остап і в останню мить свого життя не втрачає людської гідності.
</span>
1. Er arbeitet am Morgen.
2.Lernen Sie Deutsch?
3.Kommt ihr bald?
4. Wie heißt Ihr Kollege?
5. Wir spielen gern Tennis.
6. Diese Frau ist sehr schon.
7. Ich bin Student und studiere Geschichte.
8. Ihr seid bald gesund.
9. Otto Weber hat einen Freund.
<span>10.Hast du viel Zeit heute?
</span>
Всі знають, що жести людини можуть нести у собі не менше інформації, ніж її слова. Жести доповнюють те, що ми кажемо. Існує й суцільно жестова мова, спеціально створена для потреб людей, що не чують. Є спеціальні жести у водолазів, у моряків, у геологів, у біржевих брокерів, тощо. Такі жести використовуються, щоб передавати важливу інформацію на відстані, коли людину можна побачити, але важко або неможливо почути.
Але і у повсякденному житті людей жести відіграють дуже важливу роль. Ми вживаємо жести автоматично, навіть не замислюючись. "Так", "ні", "іди сюди", "привіт", "до побачення" - все це можна сказати жестами. Жестами можна виказати похвалу чому-небудь або зневагу. Взагалі, жести допомагають нам виражати свої думки та передавати інформацію. Є навіть жарт, що якщо у людини зайняті руки, краще не питати у неї дорогу, бо вона не зможе вірно пояснити, куди вам треба йти.
Цікаво, що звичні нам жести у іншій країні можуть розумітися інакше. Найвідоміший приклад - це кивок головою, що у нас означає "так", для болгарина буде означати "ні". Коли болгари кажуть "так", вони хитають головою, як ми, коли кажемо "ні". Пишуть, що навіть самі болгари не знають причин цієї національної особливості.
Подробнее - на Znanija.com -
znanija.com/task/587983#readmore