Необхідність пошуку потрібної інформації у людини виникає повсякчас, незалежно від сфери її професійних інтересів: з якої платформи відправляється потяг на Хмельницький, як приготувати вареники з вишнями, яку будову має молекула води, скільки днів тривала друга світова війна, чи справджується прикмета про чорну кішку, яка частота змінного електричного струму в побутовій електричній мережі, яке закінчення мають іменники третьої відміни в родовому відмінку однини та ін. Відповіді на частину з цих запитань людина може отримати зі своєї пам'яті, для отримання інших необхідно звернутися до інформаційної системи залізничного вокзалу, переглянути кулінарну книгу, довідник з хімії, фізики чи електротехніки, посібник з правопису тощо. Для полегшення пошуку потрібної інформації людство придумало багато засобів – універсальні енциклопедії і енциклопедії з предметних галузей, довідники і словники, довідкові бюро та інформаційні табло та ін. <span>Обсяги повідомлень, які накопичило людство, невпинно зростають Так, при розкопках стародавнього міста шумерів Ур було знайдено більше 20 тисяч глиняних табличок з відомостями про звичаї давнього народу, його легенди та історичні події, що відбувалися більше, ніж 5 тисяч років тому. Знаменита Олександрійська бібліотека, яка була заснована в Єгипті у ІІІ ст. до нашої ери, за різними джерелами містила від 100 до 700 тисяч рукописів. Сьогоднішні бібліотеки вражають обсягами різноманітних даних. Найбільшою в світі вважається Британська бібліотека в Лондоні, яка нараховує більше 150 млн. одиниць зберігання, а найбільша бібліотека нашої країни – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського в Києві нараховує більше 15 млн. одиниць зберігання. </span><span>Вчені запевняють, що зберігання великих обсягів даних виправдано тільки за умови, якщо пошук потрібних даних здійснюється швидко і подаються вони в доступній для розуміння формі. Ці умови забезпечують сучасні технології зберігання даних. Основою цих технологій є комп’ютеризовані бази даних.</span>
Электронный журнал (АСУ);
единая энциклопедия для учащихся онлайн, навигация по предметам (ИПС);
обучающие программы, позволяющие обучаться дистанционно (АСУ);
система, анализирующая успеваемость, позволяющая определять причины плохой успеваемости и давать рекомендации по ее улучшению (ЭС).
Ответ:
1,2,4
Объяснение: можно из А сразу в D попасть
Ответ:
Python:
n = int(input())
s = 0
for i in range(1, n+1):
s += n
print(s)
C++:
#include <iostream>
using namespace std;
int main(){
int n, s = 0;
cin >> n;
for(int i = 1; i <= n; i++) s += n;
cout << s;
}
