Я живу в городе N. Неподалеку от моего дома находится живописный парк, по которому я люблю гулять.
Особенно красив этот парк осенью. Желтые, красные, золотисто-коричневые листья,грациозно кружась, падают на землю.Опавшая листва образует шуршащий ковер. Так приятно гулять по нему,вдыхая пряный аромат!
Птицы, так замечательно щебечущие на ветвях деревьев летом, улетели в теплые края. Нигде не видно скворцов, трясогузок, грачей и скворцов.Одни только вороны, галки да воробьи встречаются иногда в этом лесном массиве.Им зима не страшна.
Чу! Высоко в небе послышались какие-то резкие звуки.Это крякают дикие утки,стая которых, выстроившись клином, отправилась в теплые края.
Посмотрев вверх, я увидел высоко на елке белку. Она что-то несла в лапках. Видимо, делает запасы на зиму.Интересно, что раньше в нашем парке вовсе не было белок.
Вдруг подул сильный ветер, серые тучи стали затягивать небо.Заморосил мелкий холодный дождь.Как быстро темнеет осенью! Дни с каждым днем все короче.
Вот какой замечательный парк находится около моего дома!
Жанр: социально-философский роман.
Направление: реализм.
Действия романа происходят на Кавказе.
Состоит из 5 повестей, которые объединены главным героем и общим замыслом: Бэла, Фаталист, Тамань, Максим Максимыч, Княжна Мери.
Когда корабль Лемюэля Гулливера попал в крушение, парня выбросило на берег он был очень изнеможён и уставший, Гулливер сразу же уснул. Проснувшись Лемюэль ощутил, что его связали, а около себя он увидел сотни маленьких человечков, для них он казался огромной горой. Это были жители лилипутии они были с ростом шесть дюймов. Тогда как Гулливер был выше их замков и конечно же домов. Когда лилипуты собрались перевозить Гулливера во дворец пятьсот плотников и инженеров смастерили самую большую телегу, после чего они взяли полторы тысячи крупных лошадей понадобилась, что бы перевести Лемюэля Гулливера во дворец.
И во вторых!!!!!
Просвітництво — це цивілізаційно-культурна течія періоду переходу від традиційного до індустріального суспільства. Інтелектуальні представники її проповідували соціальну та політичну емансипацію третього стану (міщан і селян); встановлення "царства розуму", заснованого на природному рівноправ'ї людей, політичній свободі і громадянській рівності; ставили за мету поширення знань: дати народу освіту і "просвітити" монархів відносно змісту "істинного" людського суспільства. Тим самим новітні постулати спричинили надлам старої феодальної організації.
Ідеї Просвітництва справили такий величезний вплив на всі напрямки духовного життя європейського суспільства, що дали назву новій культурно-історичній добі. До речі, згадувана епоха, на відміну від попередніх, сама дала собі ім'я: термін "просвітництво" використовують ідеологи Просвітництва — Вольтер і Гердер. Остаточно закріпила цей термін у науці стаття І. Канта "Що таке Просвітництво?" (1784р.).
За часом доба Просвітництва — це середина XVII — XVIII ст. Ідеї Просвітництва проростають спочатку в Англії, потім у Франції, пізніше — в Німеччині, Італії та в інших країнах Європи. Розвиток європейської культури так чи інакше відбувався під знаком ідей Просвітництва. Але найчисленніший, збагачений яскравими талантами загін просвітителів сформувався у Франції: саме звідсіля, несучи на собі печатку французького генія, ідеї Просвітництва поширилися по всій Європі.
Перш ніж дати загальну характеристику культурі доби Просвітництва, зупинимося на характерних спільних рисах та специфічних відмінностях Просвітництва в різних країнах. Характерними рисами Просвітництва є:
1. Прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, "вічної справедливості", рівності.
Продовжуючи започатковану на рубежі XVII—XVIII ст. раціоналістичну систему в європейському культурному розвитку, Просвітництво сповідувало справжній "культ розуму", вбачаючи в ньому той "архімедів важіль", за допомогою якого можна перевернути всю систему громадського та духовного життя. Проголошене просвітителями царство розуму за своєю історичною сутністю було не чим іншим, як ідеалізованим здоровим глуздом буржуазії, котра готувала собі ідейні засади приходу до влади.
Проте, незважаючи на своє всевладдя, розум повинен був рахуватися з тим, що наявні умови (абсолютистська влада ще була досить сильною) не дозволяли здійснити практичне перетворення суспільства.
2. Рушійною силою історичного розвитку і умовою торжества розуму просвітителі вважали розповсюдження передових ідей, знань, а також поліпшення морального стану суспільства.
Визначальним моментом культурного життя епохи Просвітництва була безмежна віра в перетворювальні можливості освіти. Передові люди того часу докладали значних зусиль для поширення знань серед усіх верств суспільства, відводячи просвіті провідну роль у прогресивному розвитку людства у руслі загального добра й справедливості. Слід зазначити, що Просвітництво розумілося ширше, ніж просте розповсюдження знань і освіти, воно включало в себе моральне та громадянське виховання, а також утвердження "істинних" уявлень про світ, суспільство та людину — на противагу "хибним" ідеям старого світу. Постулати Просвітництва не несли в собі революційного запалу, проте саме вони започаткували те соціальне піднесення, яке завершилося Французькою буржуазною революцією 1789— 1794рр.
3. Вони прагнули розкувати розум людей і тим самим сприяли їхньому політичному розкріпаченню.
4. Просвітителі вірили в людину, її розум і високе покликання. Цим вони продовжували гуманістичні традиції доби Відродження.
Это слова из библии. Только звучат так: Возлюби БЛИЖНЕГО твоего как самого себя. Сказал это Иисус своим ученикам.