<span>Александру Сергеевичу Пушкину приходилось считаться с цензурой. Название произведения - это попытка завуалировать политическое содержание. Автор сочувственно относится к восставшим и их предводителю, поэтому представляет повесть как социально - психологическое произведение, историю любви. </span>
Айвенго і Бріан де Буагільбер – образи лицарів, що протиставлені один одному у творі. Обидва вони сміливі воїни, але в романі вони виступають як суперники й вороги.
Айвенго описаний автором як майже iдеальний романтичний герой, уособлення усіх чеснот лицарства.Айвенго дуже вірний - і своєму коханню (не погодився зрадити свою любов, за що батько його вигнав і позбавив спадщини.Навіть у важких ситуаціях, Айвенго не зраджує короля, кохану, друзів.Образ Бриана де Буагильбера у романі дуже яскравий і набагато складніший за образ Айвенго. Образ Буагильбера дуже суперечливий, тому герой вийшов яскравим і живим. Хоча храмовник Буагильбер є негативним персонажем твору, у нього є не тільки негативні риси. Він - сувора, тверда людина, часто буває і грубим, і жорстоким. Потім, коли закохується в Ревеку, він розкривається як дуже пристрасна людина. У його душі іде запекла внутрiшня боротьба. Бриан де Буагильбер готовий заради своєï пристрастi вiдмовитися вiд свого iменi, титулу, знеславити себе. Під час турнiру, на якому вирiшується, чи буде жити Ревека, вiн вмирає вiд переживань.
Ассоль – главная героиня романтической повести, замкнутая и красивая девушка, которая очень любила своего отца, доверяла только ему и жила мечтой, которую ей подарил сказочник.
1.выезжал дородный добрый молодец и к обеденке поспеть хотел он в стольный Киев-град.
2.у того ли города чернигова нагнано силушки черным-черно. ай побил он эту силу всю великую.
3. сидит соловей разбойник во сыром дубу. сидит соловей разбойник одихманьтев сын
4.ай тут старый казак илья муромец ему выбил право око с окосицею. мимо гнездышка повез да соловьиного.
5.Зовут-то мужика да деревеньщину во то гнеэдышко да соловьиное. да мужик то деревеньщина не слушался.
6.он приехал то во славный стольнай киев-град. говорил ему илья да таковы слова: Ты владмир княз да стольнокиевский! соловей разбойник на твоем дворе.
<span>7.засвистал тут соловей да по соловьему. ай тут старый казак да илья муромец, он скорёшенько садился на добра коня. и он вез-то соловья да во чисто поле, и онему да буйну голову. </span>
Он не знали что одуванчик ночью спит а к утру просыпается
