У романі «Чорнильне серце» розповідається про палітурника й книголюба Мольтімера Фольчарта (для родичів просто Мо) та його дочку, дванадцятирічну Меггі. Через виняткові здібності батька з ними трапилися надзвичайні пригоди. Давно, коли Меггі була ще маленькою, Мо читав своїй дружині Терезі одну цікаву книжку так виразно, що її персонажі раптом ожили в реальному світі. А сама Тереза разом із двома її кішками дивним способом потрапила в середньовічний книжковий світ. Через 10 років після тих подій біля будинку Мо та Меггі з’явився незнайомець, якого батько називав «Вогнеруким». Той незнайомець попередив про небезпеку: інший книжковий персонаж, оживлений за допомогою читання — Капрікорн і його банда намагаються заволодіти останнім примірником книжки, щоб оживити страшну істоту — Тінь і назавжди залишитися на Землі. Незважаючи на всі спроби Мо та його родини втекти й сховати книжку, ворогам удається їх схопити. Однак виявляється, що Меггі успадкувала магічний дар батька. За допомогою мистецтва слова, яке здатне творити дива, їй удалося перегорнути сторінку, завдяки чому Капрікорна та його поплічників було «зачитано» назад у книжку, а матір повернено додому. Герої роману переживають багато пригод. Події розвиваються стрімко й непередбачувано, але любов до книжок і творча уява допомагають Меггі, Мо й Елінор подолати всі небезпеки
Джерело: http://dovidka.biz.ua/chornilne-serdtse-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
<span>1.Обмороженная голова.</span>
<span><span>2.А как голосисто кукарекал он зарю!</span></span>
<span><span><span>3.Пусть побудет! Авось отойдет.</span></span></span>
<span><span><span><span>4.Он был по-прежнему плох.</span></span></span></span>
<span><span><span><span><span>5.Я тебе сейчас новую пластинку заведу.</span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>6.Донесся настоящий, живой петушиный голос.</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span><span>7.И вдруг закукарекал, да так, что у ребятишек заложило уши.</span></span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span><span>8.Никто не посягнет на петушиную голову.</span></span></span></span></span></span></span>
Эти пословицы объединяет следующее значение: человек, мастер своего дела, помогая другим, не может того же сделать для себя.
В русском языке в таком случае часто используют поговорку "Сапожник без сапог"
Мысли из «Поучения Владимира Мономаха» не потеряли своей значимости и в наши дни: не забывайте Бога, гордости не имейте в сердце и уме, старых людей уважайте, на войну выйдя, не ленитесь, лжи остерегайтесь, напоите и накормите просящего. Убогих не забывайте, подавайте сироте и вдовцу, рассудите сами, а не давайте сильным губить человека. Старых чтите, как отца, а молодых, как братьев. Более всего чтите гостя. Не пропустите человека, не приветив его, и доброе слово ему молвите.