Валящуюся в траве ржавую консервную банку.
№ з/п
Засоби творення комічного
Приклади з повісті “Тореадори з Васюківки”
1
Надання предмету зображення невластивих йому рис.
“Таке катання було, на мою думку, образою дія велосипеда”
2
Неграмотна дитяча мова (неправильне вживання звуків).
“злгаза чоггова”, “так тобі і тгеба”, “щоб ти гозбнв свою погану могду”
3
Вживання приказок, прислів'їв, фразеологізмів.
“причепився, як реп'ях до собачого хвоста”, “Міняв професії, як циган коні”, “Шукай вітра в полі”.
(Учні зачитують виписані вдома фразеологізми)
4
Несподівані порівняння.
“Очі — наче тракторні фари”, “Землю гребе ногами, як екскаватор”, “Ми заклякли, мов курчата перед шулікою”
5
Надання незвичних для тварин кличок.
Корова Контрибуція, бугай Петька, цап Жора. льоха Манюня
6
Використання зниженої лексики, лайливих слів.
“Вуха пообриваю і свиням викину”, “анциболотники”, “шминдрики”, “авантюрист шмаркатий”
7
Применшення (літота) й перебільшення (гіпербола).
“Життя в наших тілах лишилося процентів п'ять, не більше”", “трирічне дівча могло зараз нас брать за п’яти, кидать в торбу й нести на базар продавати по дві копійки за пучок”. “Батьки зробили нам чотириста двадцять восьме серйозне попередження по тому місцю, про яке при дівчатах не говорять”
8
Використання наукової чи професійної лексики в буденній ситуації
“політ прошов нормально”. “почуваю себе добре”, “невагомість і перевантаження перенесла задовільно”
9
Використання росіянізмів
“триста лєт”
10
Народна етимологія, перекручення персонажем слів, вимога яких для нього важка
“йдіть учити вроки, екзамен на носі”
Действие и там и там происходят зимой под Новый год и обе сказки основаны на магии
Я серый волк горжись тем что спас ивана царевича и елену прекрасную. Надеюсь такого больше не случиться.
В поэме Николая Алексеевича Некрасова "Русские женщины" генерал, градоначальник Иркутска, когда-то 7 лет случил под командованием отца Екатерины Трубецкой, сохранив о нем добрую память. И он был бы рад чем-то помочь ей, но получил строгий приказ царя чинить княгине Трубецкой всяческие препоны.
Он старался изо всех сил, тем более, что приказ царя совпадал, видимо, с его мнением: хрупкой и изнеженной аристократке не место в этом суровом краю. Он пугал ее климатом, обществом каторжников, редкими свиданиями с мужем, который будет переживать, что его жена живет в таких тяжелых условиях. Екатерина должна была отказаться от имущественных прав и дворянских привилегий. И потом еще пригрозил, что ей придется до места каторги мужа несколько месяцев идти зимой по этапу, скованной одной цепью с каторжниками. Но, видя непреклонность женщины, сдался, рискуя впасть в немилость за неисполнение царского приказа, и сказал, что отвезет ее сам за несколько дней.
<em> В поэме Екатерина возможности выехать из Иркутска ждала неделю, а реальная княгиня Трубецкая добивалась этого 5 месяцев.</em>
