Трагедія Другої світової війни у зарубіжній літературі
(на матеріалі творів Г. Белля та В. Бикова)
Війна — це неприродний стан людини. Знецінюючи найбільшу коштовність на землі — людське життя, вона є трагедією як для переможних, так і для переможців.
У Другій світовій війні і уряду, і народи країн антигітлерівської коаліції мали ясну позитивну мету: вони боролися проти фашизму. Тому література про цю війну мала, в першу чергу, антифашистську спрямованість, патріотичний пафос. Проте не менш вагомими тут є протест проти самої сутності війни як насильства над людиною, проти війни, яка знищує в людині людське і перетворює її на потвору з психологією тварин. Саме такий підхід у зображенні війни спостерігаємо у творах Г. Белля, В. Викова, Я. Івашкевича, В. Некрасова.
Війна у творах німецького письменника Геріха Белля — це війна переможених. Він зображує її останній період — період відступу і поразки, проте Белля цікавила не війна як така, а людина на війні. "У величезній кількості жертв, — говорить він, — губиться окрема людина...", саме ця окрема людина, її страждання стають центральним об'єктом зображення.
Герої Белля — солдати, єфрейтори, фельдфебелі, обер-лейтенанти — прості служаки, виконавці чужої волі, шо не знайшли в собі сили протистояти фашизму, а тому самі певною мірою страждають від своєї причетності до його злочинів. Ні, Белль не виправдовує їх — він співчуває їм як людям.
Маленьке оповідання Белля "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..." пронизане величезним антивоєнним пафосом, до того ж йдеться не тільки про заперечення фашизму, а й будь-якої війни.
Сюжет оповідання будується на поступовому впізнаванні головним героєм, молодим пораненим солдатом, гімназії, в якій він навчався протягом восьми років і яку залишив всього три місяці тому, коли був відправлений прямо від шкільної парти на фронт.
Детально змальовуючи реквізит гімназії тогочасної фашистської Німеччини (погруддя німецьких володарів від "великого курфюрста до Гітлера", "взірці арійської породи" на стінах, погруддя Цезаря, Цицерона, Марка Аврелія, Гермесова колона, зображення Зевса, Ніцше і т. п.), Белль показує читачеві, що подібний реквізит відповідає певній системі виховання і в даному випадку — виховання расизму, власної вищості і непереможності.
Жилин смешал песок и воду и что-то сказал и через некоторое время поправился.
Абдул потребовал от Жилина 3 тысячи монет (за выкуп).
Весенние событие- весной очень много разных событий,но я расскажу про восьмое марта! Восьмое марта Всемирный женский день! В этот день всем девушкам дарят цветы и открытки! (Потом дополни еще что нибудь) именно поэтому я люблю это событие весной которое называется восьмое марта!
Федя-14 лет. Мальчик стройный, с красивыми и тонкими, немного мелкими чертами лица, кудрявыми белокурыми волосами, светлыми глазами и постоянной полувесёлой,полурассеянной улыбкой. Видно, что из богатой семьи-у Феди есть СВОИ сапоги(в то время сапоги, видимо были дорогим предметом одежды). В поле выехал не по нужде, а так, для забавы.
Гоголь и Мериме наделяют своих главных героев необыкновенной духовной силой, цельностью, бескомпромиссностью, несокрушимой волей и мужеством. История чести и предательства в повести “Тарас Бульба” и новелле “Маттео Фальконе”
Сходство
Мужественные, отважные, уважаемые всеми люди, закаленные жизненными трудностями, не привыкшие колебаться при исполнении долга, совершили убийство сыновей.
Для Маттео Фальконе и Тараса Бульбы доброе имя и честь дороже всего, дороже детей.
Фортунатто поплатился жизнью из – за своего эгоизма и корыстолюбия, приведших его к предательству. Причастен к этому сержант Тальба, подкупивший мальчика, спровоцировавший его поступок. Тарас Бульба казнил сына, предавшего Отчизну, веру, казаков.
Исключительная по своей (причине) природе ситуация сыноубийства выступает как закономерное, естественное проявление сильных и цельных натур Маттео Ф. и Тараса Б. , всего уклада корсиканской жизни и жизни запорожцев.
Тот, кто совершил предательство, не может рассчитывать на уважение людей.
Синквейны
Тарас Бульба
Мужественный, волевой, любящий
Сражается, защищает, погибает.
Честь, Родина, мудрость.
Тарас Бульба являет истинное величие.
Маттео Фальконе
Честный, умный, прямой.
Убивает, защищает, хоронит.
Честь, совесть, правосудие.
Маттео Фальконе совершает правосудие.