Грегор Замза – головний герой оповідання Франца Кафки «Перевтілення». Він змушений працювати комівояжером. Грегор люблячий син та брат, працює тільки заради родини. Та ось сталося з ним таке нещастя – одного ранку він прокинувся комахою, і родина має дбати про себе сама. Заощаджені гроші витратили. Батько влаштувався розсильним, а мати шиє на замовлення. Сестра пішла працювати до крамниці. Служниці усі звільнилися, залишилася тільки одна. Деякий час про Грегора піклувалися, але згодом уся родина збайдужіла до нього. Він всім заважає, батько б`є його, коли він виходить зі своєї кімнати, улюблена сестра відвертається від нього. Грегор розуміє, що його родина не така хороша, як йому здавалося. Фінал – трагічний. Він помирає від недбання та голоду, зовсім самотній.Одже Кафка в цьому оповіданні показує нам, що людина, яка опинилася у безвихідному становищі нікому не потрібна. Втративши людську подобу герой опинився за межами людського існування. Він автоматично був позбавлений прав займати у суспільстві хоча б найнижчий щабель, і навіть у власній родині він не міг претендувати на будь-яке «людське» місце.На мою думку, у автора не має чіткої межі між людиною та твариною: люди можуть стати тваринами, а тварини людьми. Але все ж таки Грегор хоч і перетворився на тварину, в душі він завжди залишився люблячою та доброю людиною.<span>
</span>
Автор называет мальчишек хорошими ребятишками, потому что они выпустили Скрипа. Когда Скрип вместе с другими стрижами улетал на юг, мальчишки-рыбаки кричали ему вслед «До свидания, Скрип! Прилетай в свою норку!»
<em>Маленькому мальчику подарили 25 оловянных солдатиков в коробке. У одного из них не было ноги — видно, не хватило олова. В первый же день он увидел прекрасный игрушечный замок, а в нем — красавицу плясунью, которая стояла на одной ножке. Это была любовь! Но злой тролль, живущий в табакерке, решил, что солдат не пара такой красавице… Утром солдатика поставили на окно, откуда он упал на улицу, где его так и не нашли. Двое мальчишек пустили фигурку в плаванье на бумажном кораблике. Под мостом моряка пыталась догнать водяная крыса. После аварии на водопаде, где вода падала в широкий канал, солдатика проглотила рыба, которая затем оказалась на столе кухарки в том самом доме, из окна которого солдатик выпал в то памятное утро. Там по-прежнему стояла на одной ножке его любовь. Вдруг маленький мальчик бросил солдатика в печь, туда же сквозняк принес танцовщицу. Утром служанка нашла в печной золе кусочек олова в виде сердечка и обгоревшую брошку.
</em>
<em />
<span>четырёхстопный ямб с пиррихнем, мужская и женская рифма, перекрёстная рифма</span>
биография
Фёдор Ива́нович Тю́тчев — русский поэт, дипломат, консервативный публицист, член-корреспондент Петербургской Академии Наук с 1857 года, тайный советник.
Родился: 5 декабря 1803 г., Овстуг
Умер: 27 июля 1873 г., Екатерининский дворец, Пушкин
Образование: Московский государственный университет (1819 г.–1821 г.)
Супруга: Эрнестина Пфеффель (в браке с 1839 г. до 1873 г.), Элеонора Фёдоровна Тютчева (в браке с 1826 г. до 1838 г.)
