А) трагическую развязку предвидеть было можно, так как Печорин и Бэла-это разные люди, если Бэла-верная и преданная девушка,то Печорин всегда и везде ищет новых ощущений и эмоций
б)Печорин похищает Бэлу потому что хочет добиться ее люблви,так как она была очень красиво и заполучить ее было очень трудно,однако ему это удалось
в)вопрос неоднозначный, но скорее всего виновник, ведь по его вине случались разные происшествия
г)Максим Максимыч-тот кто помог вывести эту историю,он хранил записи о Печорине,собрав таким образом целый дневник, Максим Максимыч-это своего рода рассказчик произведения
д)Печорина с горцами роднит,нуу...я не уверна в этом,скорее всего страсть к свободе, нрав, стремление "заполучать"
е) В Бэле привлекательное-это ее красота,нежность,ее преданность, в Азамате-стремление заполучить самое лучшее,в Казбиче-решительность,твердость характера
Всё очень просто смотри І. Про що розповідає поема "Іліада"?
("Іліада" розповідає лише про один епізод з десятого року Троянської війни. Зображені в ній події містять всього 51 день. Однак поема дає максимально насичене зображення воєнного життя, по епізодах якого можна зробити висновки про тодішню війну взагалі.)
ІІ. Розповідь про гнів Ахілла та його наслідки.
(Ахілл був одним із найвидатніших вождів грецького воїнства, що було під Троєю. Одного разу він розгнівався на Агамемнона, якого обрали командуючим, за те, що той відібрав у нього полонянку Брисеїду. А відібрав Агамемнон полонянку тому, що, за велінням Аполлона, мав повернути її батькові, жрецю Аполлона під Троєю. Ахілл, посварившись з Агамемноном, йде з поля бою й скажиться своїй матері Фетиді, яка домагається від Зевса обіцянки покарати за це греків. Зевс не одразу виконує обіцянку, але потім греки зазнають поразки від троянців.)
ІІІ. Патрокл поспішає на допомогу.
(Улюблений друг Ахілла Патрокл поспішає на допомогу грекам, які потерпають від троянців. З дозволу Ахілла він вступає в бій і гине від руки одного з найвидатніших троянських героїв Гектора, сина Пріама. Це змушує Ахілла знову повернутися до бою.)
ІV. Історія могутності Ахілла.
(У пісні XVІІІ розповідається, як бог ковальського ремесла Гефест готує Ахіллу нову зброю. Тут докладно описується щит Ахілла, який мав круглу форму. У центрі його бог Гефест зобразив небо з зірками, сонцем, місяцем, а навколо нього - сцени з людського життя: сівба, збір урожаю, війна і мир, праця і свято, весілля й похорон. Усі ці сцени символізують вічний закон, що панує у всесвіті. А обрамляє все це "обід блискучий", який символізує Океан - алегорію фатуму, межі людських можливостей. Відома легенда про загибель Ахілла, якого його мати, богиня Фетида, намагалася врятувати від пророкованої під Троєю загибелі, бо він був також сином простого смертного Пелея, була встановлена, як вважають, пізніше. За легендою, Фетида купала Ахілла ще малим у водах священної річки Стікс, але тримала його за п'яту, і саме п'ята стала тим місцем, у яке вразив Ахілла розгніваний бог Аполлон. Відбулося це саме під стінами Трої.)
V. Воєнні події в "Іліаді".
(У піснях ІІ-VІІ змальовано ряд поєдинків, а пісні XІІ-XVІ зображують війну з перемінним успіхом для греків і троянців. Пісня XІX розповідає про те, як примирилися Ахілл та Агамемнон. А пісня XX містить оповідь про бої, в яких беруть участь і самі боги. Пісня XXІІ розповідає про смерть Гектора від руки Ахілла, а XXІІІ і XXІV пісні - про похорон загиблих героїв Патрокла й Гектора.)
Ответ:
1878 року французький письменник Жуль Верн видав чудовий роман — "П'ятнадцятирічний капітан". Слід зазначити, що це по суті науковий роман, бо напружений та цікавий сюжет тісно переплітається із науковими знаннями.
Перед читачем постає образ вченого. Жуль Верн вірив у те, що наукові винаходи допоможуть людям жити комфортно, цікаво та щасливо. До речі, герої роману певною мірою також є вченими. Приміром, кузен Бенедикт. На перший погляд, вій звичайний чоловік, можливо, навіть трохи дивний. Все його життя було присвячене лише одній-єдиній справі — ентомології науці про комах. Він годинами міг роздивлятися свої дорогоцінні колекції жуків та метеликів. Якби спитати в кузена Бенедикта про яку-небудь комаху, він одразу б докладно розповів про неї, так добре він розумівся на біології.
А юний капітан Дік Сенд? Узяти на себе відповідальність за життя людей! Для цього треба бути витривалим, надзвичайно кмітливим і мужнім. Дік Сенд досконало знав географію, що й дало йому змогу вести "Пілігрим". Ті знання врятували Діка та його команду від небезпеки. Проте є ще одна річ, без якої не обійтись жодному капітанові. Вона, в свою чергу, складається із двох дисциплін — вищої математики та навігації. Звичайно ж, треба постійно вести доволі складні розрахунки, щоб часом не збитися з курсу. Це вже наука, що посідає особливе місце в житті людини.
Особисто для мене знання — річ дуже важлива й потрібна. Я вважаю, що за відсутності певних умінь та навичок людина не зможе прожити повноцінне життя, розкрити себе. Особистість має постійно розвиватися і не зупинятися на досягнутому. Саме наука сприяє розвиткові інтелекту, мислення. Вона удосконалює життя людини. Мені подобається вчитися в школі, дізнаватися про щось нове. Крім того, я займаюсь самоосвітою, багато читаю. Мені це дуже цікаво, до того ж я впевнена в тому, що знання неодмінно знадобляться мені в майбутньому.
Объяснение:
Имя Софья-переводится как:мудрая сова. А ум,это значит,что то знать,быть мудрым или мудрой. И говорят это тогда когда человек не знает нечего(глупый)
говорят
Вот бы тебе УМ СОФЬИ
Софья считается как свещенная богиня
То есть значение этого словосочетания
Переводится как:Тупой человек,не знающий чего то.
Мы в ответе за тех, кого приручили. Антуан де Сент-Экзюпери
Выросший в бедной семье, хорошо знавший, что такое нищета, Леонид Андреев, став писателем, посвятит свое творчество этой серьезной проблеме. Но не только людям плохо, бедствуют в этом мире и животные. Рассказ писателя «Кусака» именно об этом.
Выросшая на улице, никогда не имевшая ни своего угла, ни клички, ни достаточно еды, собака живет в постоянном страхе: любой может ударить, швырнуть камнем, гнать с презрением. Постепенно Кусака приспосабливается к этим тяжелым испытаниям. Собака становится недоверчивой и озлобленной. В людях она видит своих врагов, всегда готовых напасть. Отдалившись от них, она оказывается в дачном поселке — пустынном и безопасном зимой. Но холод не может длиться вечно, и с приходом тепла и лета появляются хозяева дачи.
Кусака по опыту знает, что люди — это зло, которого надо избегать, а при необходимости и отвечать на него, поэтому она в первый момент набрасывается на Лелю. Потом начинает происходить непривычное: люди, оказывается, умеют не только швырять камни, но и ласкать, заботиться о собаке и кормить ее. Постепенно ломается барьер, воздвигнутый Кусакой между нею и людьми. Доброта ее новых хозяев делает собаку безоружной перед ними, «она знала, что, если теперь кто-нибудь ударит ее, она уже не в силах будет впиться в тело обидчика своими острыми зубами: у нее отняли ее непримиримую злобу... »
Но, к сожалению, все хорошее быстро заканчивается. С приходом осенних холодов хозяева покинули дачу и непрошенную гостью Кусаку. Этот отъезд буквально сразил собаку. Теперь ее одиночество гораздо страшнее, она узнала другую, счастливую судьбу, когда у нее были искренние друзья, дом, еда, — а теперь Кусака опять должна вернуться к жестокой реальности: одиночеству, голоду, побоям.. . Все возвращается в ее жизни, только теперь она не готова к этим новым испытаниям. Страшным воем Кусака выражает свое горе. «Собака выла ровно, настойчиво и безнадежно спокойно. И цотому, кто слышал этот вой, казалось, что это стонет и рвется к свету сама беспросветно-темная ночь... »
Рассказ Леонида Андреева потряс меня, явился настоящим откровением. Да, животные страдают, мучаются от своей брошенности и ненужности .
Я никогда не обижаю бездомных кошек и собак, но после этого рассказа мне хочется помочь им, но как? Их так много! Я ужасаюсь бессердечию людей, способных выкинуть своего питомца. Честнее не заводить себе животного совсем, если потом его выгонишь. Люди должны об этом помнить.
<span>Замечательный французский писатель Антуан де Сент-Экзюпери писал, что «мы в ответе за тех, кого приручили» .
</span>