Первые «правильные» римские дороги были проложены в военных целях, и позднее власти постоянно следили за ними как за стратегическими объектами. Классическая ширина дорог — 12 м. Их строили в четыре слоя. Основание делалось из булыжника. Затем шла опалубка из дроблёных камней, скреплённых бетоном. Над опалубкой клали слой кирпичной крошки. Верхним покрытием служили плоские плиты или крупные булыжники. Его специально делали чуть выпуклым в центре, чтобы дождевая вода и грязь сливались на обочины. Вдоль главных дорог размещали межевые столбы с указанием расстояния до Рима. Самой старой дорогой считалась Виа Аппиа, или Аппиева дорога, построенная в 312 г. до н. э. Аппием Клавдием. В IV в. до н. э.от древнего рима<span> отходило 29 дорог, являвшихся как бы продолжением улиц столицы. Они шли в разных направлениях и соединялись с целой сетью местных дорог, строившихся в провинциях.</span>
1)Агни — индийский бог огня домашнего очага и жертвенного костра. Основная его функция — посредничество между людьми и богами.Агни считался главным из земных богов.
2)Адити («свободная»,«несвязанная») — в ведическом индуизме олицетворяет собой женское начало, высшее воплощение материнства. Называется матерью двенадцати адитьев и воплощением световой энергии Вселенной. Это едва ли не самое загадочное божество индийского пантеона.
3)Брахма — бог творения в индуизме
Межирі́ччя, також Месопота́мія (від грец. Μεσοποταμία — «земля між річками»), або Дворіччя — регіон в Азії. У строгому сенсі— це алювіальна рівнина між річками Тигр та Євфрат на території сучасних Іраку та Сирії, однак у звичному вжитку цей термін включає долини обох річок разом із навколишніми низовинами, що обмежені Аравійською і Сирійською пустелями на південному сході та заході, Перською затокою на півдні, горами Кавказу і Загросу на півночі.
Межиріччя має давню і сповнену подіями історію — перші держави в цьому регіоні виникли понад 5 тисяч років тому. Месопотамію часто називають колискою цивілізацій. Тут виникла перша в історії людства писемність — клинопис, розвинулись рільництво та іригація, були здійснені численні винаходи (колесо і вдосконалення транспортних засобів), відбувався розвиток домобудівництва і ряду виробів (від гончарного до металургії), розвинута астрономія.
Також із Месопотамією пов'язані найважливіші події всесвітньої історії — перехід від полювання і збирання до землеробства і скотарства.
Гуманістичні заняття, як правило, залишалися приватною справою гуманістів, їхнім захопленням, не будучи професією, хоча вони й приносили репутацію, а отже й подарунки від меценатів.
Ренесансні гуманісти становили собою неформальну групу однодумців, яких вирізняв від інших внутрішній зміст, а не офіційний рід діяльності. Гуманістами ставали представники цілком різних верств, станів та професій. Хоча деякі з гуманістів були членами старих цехів та корпорацій, те, що їх об'єднувало, не мало до цього стосунку: «місцем їхніх зустрічей служили заміська вілла, монастирська бібліотека, книжкова крамниця, палац правителя або просто приватний будинок, де можна було затишно порозмовляти, погортати рукописи, порозглядати античні медалі. Наслідуючи інтелектуалів античності, вони почали називати свої гурткиакадеміями »[11]. (Див., наприклад,Платонівська академія в Кареджі). Баткін зазначає, що, мабуть, гуманісти були перші в європейській історії інтелігенція; інші дослідники погоджуються, що «поява тієї категорії осіб, яку згодом стали називати гуманістами, власне, поклало початок процесу виникнення в цю епоху світської інтелігенції »[