1) Как звали героев рассказа?( Настя и Митраша)
2)Кем был по профессии Антипыч?(Лесником)
3)Что собирали Настя и Митраша? (клюкву)
4)Кто спасает Митрашу из болота?(собака Травка)
5)Какого лесного зверя убивает Митраша в лесу? (волка)
6)На сколько лет митраша младше Насти?(на 2 года)
7)Кого встречает Настя в лесу?(лося и змею)
8)Как звали волка?(Серый помещик)
9)Как называет автор Настю?( курочка на длинных ножках)
10)Кого называли Мужичок в мешочке? ( митрашу)
Извини, больше не могу
Надеюсь помогла))
Долго писала
Елом сюжетів для художників та письменників наступних епох.
Овідій народився 23 березня 43 р. до н.е. в містечку Сульмоні неподалік від Рима. Його сім’я, заможна й шанована, належала до давнього роду вершників - другого за значенням стану римського суспільства. Майбутньому поету дали два імені: Публій (від прізвища одного з його предків) і Назон («носатий»).
Здобувши ґрунтовні знання в римських риторичних школах, Овідій вирушив у так звану освітню поїздку до Сицилії, Греції та Малої Азії. Такі подорожі за його часів вважалися обов’язковими для будь-якого шляхетного римлянина, а для поета й поготів. За три роки після закінчення навчання Овідій вступив на державну службу й за сприяння впливових родичів домігся успіхів у судовому й поліцейському відомствах. Наступною сходинкою в його кар’єрі було сенаторство. Одначе юнак не прагнув суддівських і адміністративних посад, на які намагався влаштовувати його батько. У двадцять п’ять років Овідій покинув службу і присвятив себе поезії. Незабаром він став найулюбленішим поетом римлян.
Дебютував Овідій збіркою «Любовні елегії». Книжка принесла йому широке визнання й зажила слави «практики кохання». Наступну книжку - «Героїди» - можна назвати «історією кохання». До неї увійшли п’ятнадцять ліричних, сповідальних монологів-листів від імені покинутих коханими міфологічних героїнь або історичних осіб — Федри, ГІенело-пи, Медеї, Сапфо та інших. Завершуючи логічну послідовність, «теорією кохання» стала дидактична поема «Наука кохання». Це - своєрідний навчальний посібник, практичні поради автора чоловікам і жінкам, що мають допомогти їм перемогти в «любовній битві». Роботу над елегіями Овідій розпочав, коли йому не виповнилося й двадцяти років. Коли «любовну трилогію» було завершено, поетові було вже близько сорока п’яти.
Життя на вершині слави тривало майже двадцять років. Двері будинку Овідія, що стояв у центрі Рима, завжди були гостинно відчинені для численних друзів і шанувальників. Поет мав ще й заміське помешкання, де писав свої вірші. Він став таким відомим, що отримав право займати в театрі почесне місце біля самої сцени. Як рівний Овідій зустрічався з відомими митцями, потоваришував з великим Горацієм.
Найвизначніший період у творчості Овідія розпочався 2 р. н.е., коли він узявся до написання поеми «Фасти» - своєрідного літопису, у якому, йдучи від свята до свята, намітив описати сотні міфів та історичних подій, пов’язаних з історією Риму. Водночас із «Фастами» митець працює над епічною поемою з п’ятнадцяти частин «Метаморфози» («Перевтілення»). У цьому творі на матеріалі давньогрецьких міфів про різноманітні перевтілення Овідій задумав пояснити все, що відбувається в мінливому, гідному подиву світі природи.
Систематизувавши безліч міфічних оповідей, Овідій уклав «історію людства» — від виникнення з хаосу гармонійного космосу до «золотої доби» Августа, коли після громадянських війн настав мир. У «Метаморфозах» ідеться про чотири століття в історії людства: золоте, срібне, мідне й залізне. Сучасників поета не залишили байдужими рядки про «залізні» часи, за яких вони жили, коли «люд на грабунок іде», «на господаря гість зазіхає», коли втрачено совість і сором і богиня справедливості Астрея назавжди покинула землю.
Загалом у поемі двісті п’ятдесят міфів про перевтілення, почерпнутих із різних джерел: про народження людей з каменів після Всесвітнього потопу; про перетворення на лаврове дерево німфи Дафни, яку переслідує Аполлон; про те, як красуня Левкотоя через любов Сонця стала левконією, а її суперниця — соняшником, тощо.
Англичанин Павля
Где это видано, где это слыхано…
Главные реки Америки
Двадцать лет под кроватью
Девочка на шаре
Друг детства
Дымка и Антон
Заколдованная буква
Нет, не сможет, так как в обмене участвует нечетное количество Одноклассников, значит 1marka не будет иметь пару для обмена
<span>Сюжетно-композиционное оформление «Слова» уникально, оно не подчиняется канону ни одного из известных нам жанров древнерусской лит-ры. Также построение памятника отличается художественным совершенством и целесообразностью. Текст по композиции принято делить на 3 части: вступление, основную часть и заключение. Вступление носит лирический характер. Автор обращается к слушателям, говорит о цели написания «Слова» , вспоминает о Бояне, воспевшим деяния князей. Автор указывает на 2 временных пласта, которые определяют хронологические рамки повествования: «от старого Владимира до нынешнего Игоря» , речь идёт, скорее всего, о Владимире Мономахе, т. к. идея слова была актуальна именно в его эпоху правления. Уже прослеживается стремление к публицистичности, к актуальности произведения. Центральная часть произведения делится на 3 подчасти: сюжетная-подготовка Игорем боя, солнечное затмение, 2 боя с половцами; сочетание лирических и лирико-публицистических фрагментов-сон Святослава, толкование этого сна, «Золотое слово» Святослава, в конце подчасти мысль о том, что единство нужно русским князьям для борьбы не только с половцами, но и со всеми внешними врагами. Здесь появляется историческое отступление о Всеславе, старшем современнике Мономаха, участвовавшем в многочисленных усобицах, но так и не добившемся успеха. Третья подчасть соединяет лирический фрагмент-плач Ярославны- с окончанием сюжета-рассказом о побеге Игоря из плена, где множество пейзажных зарисовок в описании природных сил, помогающих Игорю. Заключение-похвала Игорю. С помощью лирических фрагментов и исторических отступлений автору удалось показать пагубность влияния несогласованных действий князей на судьбу Руси. Главная идея «Слова» выражена в центральной части, когда действие происходит в Киеве. Киев мыслится как объединяющее начало русских князей. Важнейшее место занимают в изобразительной системе «Слова» пейзажи. Их можно разделить на 3 группы: динамические, символические, статические. Динамический (содействующий или противодействующий героям) используется в 1 и 3 подчастях; статический (обозначающий время суток или фиксирующий какое-либо состояние природы) появляются там же, их очень немного; символические связаны только с походом Игоря и одержат образы светил. Композиция «Слова» сочетает в себе и лирическое, и эпическое начала, чем определяется его своеобразие.</span>