Людмилу в жены и полкняжества.
Неполногласие: <span>бреге.
Сравнение: природа-мать, владычица.
Метафора: в </span><span>говоре валов.
</span>
Эпитет: стройных слов, под холодом годов, в пустынном беге.
<span>
</span>
1.Старый замок и его обитатели 2.Пан Тыбурций 3.Отношения с отцом 4.Исследование часовни 5.Новое знакомство 6.Загадка серого камня 7.Вася знакомится с Тыбурцием 8.Последняя осень Маруси 9.Кукла 10.Волнительная беседа 11.Смерть Маруси 12. Все впереди
Тарас Григорович Шевченко — це гордість нашої країни. Його твори й сьогодні мають шалену популярність в усьому світі.
Вірш «Мені тринадцятий минало…» розповідає про тяжке життя малого Тараса. Хлопчик спочатку постає перед нами веселим, з піднесеним настроєм пастушком. Але потім, розуміючи жорстокість життя, він вмивається гіркими сльозами.
У цьому коротенькому творі Т. Шевченко розповідає про своє дитинство. Про те, що він увесь той період був самотній, що його відрадою були лише луки, гаї, ставки та молитва десь у траві. Оце і все було Тарасове щастя. Згодом його й цього позбавили, забравши в неволю — на службу до молодого пана Енгельгардта.
І недаремно твори Тараса Григоровича сповнені патріотизму, сильного прагнення до боротьби. Адже все його життя було боротьбою за мрію: вільно писати, малювати, жити на рідній землі з відчуттям повної свободи. Важко уявити, що ця легендарна людина зі своїх сорока семи прожитих років — двадцять чотири пробула в кріпацтві, а десять жила На засланні.
Читаючи твори Тараса Григоровича, можна побачити долю письменника, бо в багатьох творах простежуються автобіографічні описи. Це пояснюється тим, що поезії Кобзаря наповнені болем та жалем, сумом, яким і було все життя поета.
На прикладі цієї великої людини треба і нам шанувати свій народ та любити свою Батьківщину. Адже людина без своєї Вітчизни — як соловей без пісні.
