Косміческая тоска ета когда люді віжут штота странае в космасе
Мне очень понравилась комедия Фонвизина ”Недоросль”, так как оно содержит много поучительных мыслей, которые полезны для меня Моё внимание привлёк Стародум. Стародум врывается в дом Простаковых, как Дух Просвещения. Он рассуждает на такие важные темы, как воспитание, семья, достоинство. Мне было интересно читать его речи, потому что я узнал много нового о благонравии, честности и добродетели. Мне очень понравилось его высказывание:” Дворянин недостойный быть дворянином! Подлее ничего на свете не знаю.” Я с ним согласен, так как титул дворянина нужно заслужить, а не просто перенять по наследству. Что такое знатное состояние без знатных дел? Я не считаю, что знатное состояние достойно большего уважения, чем знатные дела. Богатство не так украшает человека, как добрые, бескорыстные, поступки. В комедии было много веселых моментов, но больше всего мне понравился экзамен Митрофанушки. Ему было шестнадцать лет, однако он не мог отличить существительное от прилагательного:” Дверь? Эта? Прилагательна?”. Я считаю, что финальное наказание Простаковой закономерно, так как из-за своей корысти и жажды власти она хотела насильно женить Софью на Митрофанушке. Но зло всегда наказывается. Мне понравилась комедия, потому что в ней описываются интересное для меня темы: образование и воспитание. Я с удовольствием читал о воспитании и образовании того времени. Я считаю, что это самое поучительное произведение 18 века.
в нашей жизни много всяких существ есть гипопотамы есть колибри всякие и много чего но приятней всего жители лесов они даже встречаютя в наших любимых сказках
Основною темою літературної творчості Генріха Белля стала тема війни. І це зовсім не випадково, адже саме трагічні фронтові події, що випали на долю письменника за тій шість років, які він був на фронтах Другої світової війни, визначили сенс його життя і творчої діяльності.Тема війни стала головною і в одному з найвидатніших творів Генріха Белля – оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Незвичайну назву для цього твору письменник узяв із давньогрецького епіграфа-двовірша про битву у Фермопольській ущелині. Саме там, захищаючи рідну землю, загинули відважні спартанські воїни царя Леоніда. У Німеччині цей вірш став відомий завдяки його перекладу Фрідріхом Шиллером: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ми всі полягли тут, бо так звелів нам закон».Слід сказати, що у всі часи спартанці були прикладом відданості Батьківщині, витримки, волі і мужності. Ці воїни-патріоти фізичну і моральну загартованість отримували в спеціальних спартанських школах, про які ходять легенди й сьогодні.Фашистське керівництво тридцятих років минулого століття лицемірно ототожнювало шовіністичне виховання свого народу з системою патріотичного спартанського виховання. Фашисти на чолі з Гітлером мріяли про владу над усім світом і вкладали у вихованців культ зневаги до людей інших націй, культ грубої сили, вони готували німецьку молодь до поневолення Європи, а потім і усього світу.Генріх Белль спеціально не закінчив фрази із давньогрецького вірша, яку виніс у заголовок оповідання. Головний герой твору, юнак, який на початок війни був ще школярем, так і не встиг дописати цього вірша на шкільній дошці, бо був мобілізований в армію і відправлений на фронт. Там він став не героєм подібно спартанців, що захищали Батьківщину, а «гарматним м’ясом» у боротьбі фашистського режиму за світове панування.Але якщо спартанці віддали своє життя заради благородної мети – захисту своєї вітчизни, то німецька молодь, яка не по своїй волі опинилися на фронтах найкривавішої в історії людства війні, лише скалічила себе, обманута пропагандистськими ідеями про справедливість загарбницької політики влади.Зображення скаліченого юнака, який пораненим потрапляє у власну гімназію, перетворену на шпиталь, його пригнічений стан і внутрішній монолог про брехливий патріотизм, повтори у описах, поступове впізнання юнаком гімназії, у якій він провчився 8 років – все це дає нам зрозуміти, що війна – це найбільше у світі антигуманне і протиприродне явище. Замість радощів життя і пізнання світу учорашній школяр отримує страшний життєвий удар і відчуває почуття, описані ще в «Апокаліпсисі»: «У ті дні люди будуть шукати смерті, але не знайдуть її, побажають умерти, але смерть утече од них».<span>Оповідання обривається зненацька, як зненацька обривається і його назва. Генріх Белль попереджує нас: якщо людство не змінить ставлення до життя, а кожен з нас не змінить своє ставлення до оточуючих, це відоме біблійне пророцтво пошириться на весь світ. А незміцнілі душі обманутих юнаків будуть приречені на трагізм існування...</span>
Былина - это то что было раньше но было