Пушкин великий русский писатель который внес неоценимый вклад в историю русской литературе но к сожалению Пушкин был убит в дуэле .такая же судьба была и у Лермонтова он тоже был великий писатель драматург но он погиб в самом рассвете сил тоже в дуэле .Лермонтов был покровителем Пушкина и он его уважал и почитал.Но если мы бы жили в те же времена мы бы также поступили потому что в то время были такие понятия
<span><span>Жарық күнде түскен жасындай - Как гром среди ясного неба</span>
</span>
<span>Далбасамен уақыт өткізу - Бесцельно проводить время</span>
<span>Қол қағысты - Ударили по рукам (договорились)</span>
<span>Маңдайға жазған - На лбу (роду) написано</span>
<span>Адамға санамау - Не считать за человека</span>
<span>Өз орнын білу - Знать свое место</span>
<span>Мінез көрсету - Показать характер</span>
<span>Арсыз-ұятсыз - Ни стыда ни совести</span>
<span>Құлағының ұшына дейін қызару - Покраснеть до кончиков ушей</span>
<span>Бір құдай біледі - Одному богу известно</span>
<span>Ағыл-тегіл еңіреп жылау - Лить слезы в три ручья</span>
<span>Кеңірдектен алу - Взять за горло</span>
<span>Жегені желкесінен шықты - Ему это боком вышло</span>
<span>Қармағына түсу - Попасть на удочку</span>
<span>Жылайын ба, күлейін бе - То ли плакать, то ли смеяться</span>
<span>Құшақ жайып - С распростертыми объятиями</span>
<span>Игіліктің ерте-кеші жоқ - Никогда не поздно делать добро</span>
<span>Көрмегелі не заман - Сколько лет, сколько зим</span>
<span>Бірі ұрымға, бірі қырымға - Кто в лес, кто по дрова</span>
<span>Қойнында тасы бар - С камнем за пазухой</span>
<span>Ібілістің өзі ғой - Дьявол во плоти</span>
<span>Жер мен көктей - Как небо и земля (разница)</span>
<span>Көңілім жатпайды - Сердце не лежит</span>
<span>Сықиып киіну - Одеваться с иголочки</span>
<span>Абыройын төгу - Уронить авторитет</span>
<span>Өзіне өзі қожа - Сам себе хозяин</span>
<span>Бір-біріне сайма-сай - Один под стать другому</span>
В далёких горах, высоко и тихо располагается небольшое озеро.
Каждое утро тихонько плескаются там рыбёшки. В прозрачной воде отражаются яркие лучи солнца.
Очень редко закалённые рыбаки ходят туда. Небольшие стаи лебедей слетаются на поседелки.
Озеро всё стоит на горе и отдыхает. Ничто его не беспокоит.
Пришвина «правда» жизни, ее важнейший смысл заключаются в единстве человека и природы, в родственном мудром отношении человека к природе.
Любовь к природе.. .
Великая любовь Пришвина к природе родилась из его любви к человеку.
Немає в світі нічого вище і дорожче , ніж Батьківщина. Вона дає нам крила для польоту , висвітлює кожен наш крок. Батьківщину не можна ви - брати. До неї можна лише прикипіти всім серцем , перейнятися найбільшою і світлою безмежною любов'ю - любов'ю на все життя.
Але мало любити Вітчизну лише в думках. Тільки той , хто робить все для процвітання рідної країни , для її слави , тільки той , хто не шкодує сил , а часом і життя заради її свободи і незалежності , хто готовий захищати її територію і межі , хто беззавітно поважає її ідеали , знає історію , традиції , культуру рідного народу , хто дбайливо плекає рідну мову , - тільки та людина гідний називатися патріотом.
<span>Ми любимо свою Росію. Тут ми народилися , вперше стали на ноги і вийшли у величезний світ стежками , які починалися у рідного порога. Кожному з нас мила рідна земля - земля , де він з'явився на світ. Тому що в рідних місцях і сонце яскравіше світить, і небо синє , і дерева зеленішою і вище. Рідна земля - як рідна мати : добра , щедра , мудра і безкорисливо любляча . Вона готова оберігати кожного зі своїх дітей. Але і людина повинна бути готовий на подвиг , на бій заради честі Вітчизни , тобто бути справжнім патріотом , а в мирний час працювати на благо Батьківщини - тоді вона буде багатшим і красивішим , а її сини і доч " єрі зможуть жити спокійніше і впевненіше.</span>
