Город там-довольно важная часть. Герой был довольно странный, сам себя характеризует, как мечтателя (не далеко от начала произведения есть длинный монолог о том, кто такие мечтатели в его понимании) . Будучи мечтателем, ему казалось, что здания с ним как бы разговаривают, у него даже друзья были среди них. Когда у героя было хорошее настроение, ему казалось, что все дома подбегают к нему и здороваются. Подробно описывается один дом, который был сначала красным, ярко выделяющимся среди толпы таких же, но потом его перекрасили в жёлтый цвет.. . Описание города отражает настроение героя.. . Основная тема всего произведения-тема одиночества. Имя главного героя неизвестно, Героини-Настенька. Героиня воспитывалась бабушкой в строгости, была постоянно пристёгнута булавкой к её юбке
чтобы показать безразличие к проблемам ионы.показать что у пассажиров свои заботы
В чем актуальность "Слова о полку..." в наши дни?
В "Слове о полку..." рассказывается о неудачном походе князя Игоря на врагов. Казалось бы, разве такая тема может быть актуальной и сегодня? Конечно, может. "Слово.." проникнуто болью за родную землю, мыслями о важности единения и свободы. Только став единым целым, наше государство сможет достичь расцвета.
Единый народ имеет общие взгляды, которые сделают нашу страну мощной. Нельзя помнить обиды прошлого. Если бы Игорь вооружился поддержкой других князей, то результат похода мог бы быть иным. В "Слове..." звучит вера в великое будущее нашей страны, так давайте же делать все для ее процветания, вспоминая советы наших предков!
І ось Айвенго в одязі пілігрима таємно повертається з хрестового походу додому. Недалеко від батькового замку його наздоганяє загін командира ордену тамплієрів Бріана де Буагільбера, який їде на лицарський турнір в Ашбі де ля Зуш. Заставши в дорозі негоду, він вирішує просити в Седрика переночувати. Гостинний дім благородного пана відкритий для всіх, навіть для єврея Ісаака з Йорку, який приєднується до гостей вже під час трапези. Буагільбер, що також побував в Палестині, хвалиться за столом своїми подвигами в ім'я Гробу Господнього. Пілігрим захищає честь Річарда і його хоробрих воїнів і від імені Айвенго, який вже раз переміг храмовника на поєдинку, приймає виклик на бій. Коли гості розходяться по своїх кімнатах, пілігрим радить Ісааку непомітно покинути дім Седрика — він почув, як Буагільбер віддавав слугам наказ схопити єврея, тільки як подальше від'їдуть від замку. Проникливий Ісаак, побачивши під одягом пілігрима шпори, в подяку дає йому записку до родича-купця, в якій просить дати пілігриму обладунки і бойового коня.