Лиля-романтик,утончённая натура,мечтатель,воплощающий идеи в реальность.Для счастья ей нужен человек,который бы увидел в ней единственную,ту самую девушку и говов на любые свершения ради любви.Лиле не важно,как выглядит и во что одет её спутник,ей важен ОН САМ,его суть.Алёша не увидел в Лиле её душу,внутреннюю красоту ,он не заметил её уникальность,жил в своём мире мечтаний и прошёл мимо "той,единственной,своей" девушки.
Алёша раб порядков,ему надо жить по правилам,чтобы всё было "как надо".Для счастья ему нужен идеал,который он не видит у себя под носом.Его мечты не воплощаются в жизнь,он зависит от ненужных принципов,сомневается в красоте девушки,заставляет её мёрзнуть на морозе,а не просто представить родне.Юноша упорядочил свою жизнь,он не романтик,ему чужды авантюры,он становится скушен Лиле.
Метафоры, эпитеты, сравнения , олицытворения.
Он считает, что он приносит миру (нравственность ,искренность ,идеи ,благородие) это лишь малая часть того что он может преподнести ,от чего даже думал о самоубийстве.
Ему нужна большая миссия которую он не находил из за чего страдал.
P.S. Фауст это очень сильный герой .Момент когда главный постановщик спектаклей выразил свою идею что о спектакле можно сильно не ходатайствовать ,Фауст же возразил , что это неправильно и так делать не стоит, что людей нужно учить нравственности а не показывать зрелищность.
Такое тежолое ето токо взрослие могут зделать
Багато цікавих та повчальних ми читали на уроках української літератури. Та найбільше з усіх мене вразив "Федько-халамидник" Володимира Винниченка.
Головний герой - хлопець з бідної сім'ї на ім'я Федько. Його батько працює на друкарні. Мені подобається його чесність та відвертість. Він знає, якою має бути справжня дружба. Цьому його навчив батько. Звісно, він робить немало шкоди своїм сусідам (і не тільки). Але хто не був халамидником у дитинстві?!.
Інший хлопчик, Толя, - це син господарки будинку, в якому мешкає Федько з батьками. Толя хоче бути схожим на Федька, та все одно, залишається злим, хитрим та підступним. Він неймовірно заздрісний малий. Толя стає винуватцем трагічної загибелі Федька. Не дивлячись на те, що Федько врятував йому життя та брав його провину на себе, Толя не шкодує втраті. Уявіть, ця страшна подія не міняє хлопця на краще - він грається під час похорон Федька чижиком, якого виграв і забрав у Федчиної матусі.
Автор майстерно зобразив головних героїв та події твору. Настільки майстерно, що я ледь втримав сльози, читаючи книжку.
Тепер я хочу дізнатися, які ще твори є у Володимира Винниченка і обов'язково прочитаю їх. А всім тим, хто ще не знайомий з "Федьком-халамидником" - я раджу зробити обов'язково це.
(не мое)
