Андрий – младший сын Тараса Бульбы. Он вместе со своим старшим братом Остапом окончил Киевскую бурсу, где учился охотно, без напряжения, мечтал о подвигах и сражениях. Он был изобретательнее, чем его брат, умел увёртываться от наказания.
В отличие от Остапа Андрий был более привязан к мирной жизни, полной разнообразных наслаждений. С самой ранней юности он начал ощущать «потребность любви». Именно любовь заставляет Андрия совершить преступление, перейти на сторону врага. Для него воплощением любви становиться прекрасная панночка: «Кто сказал, что моя отчизна Украина? Кто дал мне её в отчизны? Отчизна есть то, чего ищет душа наша, что милее для неё всего. Отчизна моя – ты!... и всё, что ни есть, продам, отдам, погублю за такую отчизну!» Андрий готов был служить паночке до последней капли крови. Из - за любви козак предаёт свою отчизну: «А что мне отец, товарищи и отчизна? Так если ж так, вот что: нет у меня никого! Никого, никого!». Андрий отказался от своей родины, от верности своему народу, от отца и брата.
Андрий начинает сражаться на стороне врага против своих вчерашних друзей соратников. Смерть выступает достойным наказанием для человека, совершившего такое предательство. Тарас убивает своего сына и долго смотрит «на бездыханный труп» Андрия, который «был и мёртвый прекрасен». Андрий погиб за свою любовь, судьба его была трагична.
4 Змінити тему розмови, якщо вона не подобається співрозмовникові.5. Брати до уваги статусні ознаки співрозмовника (вік, стать, професію, посаду, рівень освіченості).6. Уміти слухати й не перебивати співрозмовника. Увага до мовлення засвідчується фразами, що спонукають до спілкування:Говоріть, будь ласка, я Вас слухаю!Я Вас уважно слухаю!Продовжуйте, будь ласка!Мені приємно це чути.Це дуже цікаво, розповідайте далі.1 Бути у спілкуванні ввічливим, привітним і доброзичливим, з повагою ставитись до співрозмовника.2 Уміти відчувати співрозмовника, враховувати його настрій.3 Стежити за реакцією співрозмовника на мовлення, апелювати до нього:Зверніть увагу, будь ласка, на…Як Ви переконалися, що…Вам уже відомо, що…
4 Змінити тему розмови, якщо вона не подобається співрозмовникові.5. Брати до уваги статусні ознаки співрозмовника (вік, стать, професію, посаду, рівень освіченості).6. Уміти слухати й не перебивати співрозмовника. Увага до мовлення засвідчується фразами, що спонукають до спілкування:Говоріть, будь ласка, я Вас слухаю!Я Вас уважно слухаю!Продовжуйте, будь ласка!Мені приємно це чути.Це дуже цікаво, розповідайте далі.7 Бути максимально делікатним, не ставити запитань, які б виявилися недоречними.<span>8 Своєчасно реагувати на запитання співрозмовника. Якщо відразу не можете відповісти, то скористайтеся такими фразами:</span>Я не готовий зараз дати відповідь.Дозвольте подумати. (Дозвольте поміркувати.)На жаль (на превеликий жаль), не володію достатньою інформацією, щоб відповісти одразу.9. Вдало обирати тему, логічно будувати текст, дотримуючись норм у використанні мовного матеріалу.10Уникати багатослівності, надуживання термінами, професіоналізмами, цитуванням.11Належно обґрунтовувати свої думки.12Добирати мовні засоби, не виходячи за межі стилю, який відповідає типові комунікативної ситуації.13Брати до уваги присутність третьої особи. Якщо під час спілкування присутня 3-я особа, то потрібно приділяти увагу і їй, тобто адресувати певні звернення:А Ви що з цього приводу скажете?А Ви, добродію Кравченко (пане Петре), не хотіли б висловитися (щось додати до наших міркувань)?Гадаю, що й пан Петро такої ж думки.Цікаво було б знати думку пана Петра.14. Послуговуватись у спілкуванні формами ввічливості, – словами, що підкреслюють шанобливе ставлення до людей:Вибачте!Будь ласка, не ображайтеся!Перепрошую, чи не могли б Ви…На жаль, так вийшло…Щиро дякую за…Дозвольте подякувати Вам за…
Выбери что подойдет
