Учень [учен'] 5 букв, 4 звуки, 2 склади, 2 приголосних і 2 голосних звуки.
- у-[у]-голосний, висок.підняття, задн.ряду, лабіалізов., наголош.
- ч-[ч]-приголосн, глухий, передньояз., шиплячий, тверд.
- е-[е]- голосний,середн.підняття, передн.ряду.,
ненаголош.
- н-[н']- приголосн., передньояз., сонорний, м’який.
Схема: 0 - 0 =
Пояснення до схеми:
0 голосний
- пригол. твердий
= пригол. м'який
Морфологічний розбір розділяє слова на морфеми (корінь та афікси), дає змогу дізнатися яким способом слово утворилося, та інші цікаві характеристики словотвору.
А де вправа 158?? добав малюнок
Всякий свого щастя коваль
Не родися красна, а родися щасна.
Не родись багатий, а родись щасливий.
Дожидай долі, то не матимеш і льолі.
Щастя без розуму — торбина дірява.
Не родись багатий та вродливий, а родись при долі і щасливий.
Щастя біжить, а нещастя летить.
Щастя з нещастям на одних санях їздять.
Кому щастя, той на киї випливе.
Щастя має ноги, а біда — роги.
Що написано на роду, того не об'їдеш і на льоду.
Моє щастя таке, як тої курки, що качата водить.
Як не було талану, не буде й долі.
При нещасті і розумний подурнішає.
Із щастя та горя скувалася доля.
Щастя розум одбирає, а нещастя повертає.
Без лиха не бува добра.
Вдар лихом об землю.
Що буде, то буде, а більш копи лиха не буде.
Бува лихо, що плаче, а бува, що й скаче.
Перемелеться лихо — добро буде.
Що буває, те й минає.
Хто горя не бачив, той і щастя не знає.
Справжнє щастя завжди попереду.
<span>Щастя знає, кого шукає.</span>
<span>Я дуже люблю осінь! Це така красива пора року! Самотні дуби одягнулися в рум"янець , іноді тихенько скидають своє пожовкле листя. Як ніжно виглядають притихлі берізки серед прив"ялої трави на величезній, просторій галявині. Лише зрідка чутко шурхіт пташок, мабуть, то стрекоче сорока-білобока. А десь у кущах шелестить білочка, напевно збирає щедрий осінній врожай горішок. Горобці літають навкруги і дзвінко цвірінчать, тому що їм нікуди поспішати. А я гуляю і думаю - яка сонячна і замріяна золота осінь!</span>