От лица офицера (был свидетелем событий).
Печорин был слишком эгоистичен, чтобы полюбить, он убил возлюбленного Мери, после чего ей отказал, разве можно считать его поступок высокомаральным? он был своеобразной личность, неординарно мыслящий герой, в произведении Лермонтова "Герой нашего времени", Печорин показан, как человек не знающий своего места в жизни, он не знал кто он, и что для него счастье. Когда он повзрослел и избавился отопеки родителей, он начал наслаждать жизнью, как только мог, что ему очень быстро надоело, пошел в армию, и его захватывало это, ему нравилось вечное приближение и отдаление смерти, некий адреналин! Конечно, печорин необычный человек, Печорин не несет добро, он не горечь, вспомнить только случай с княжной Мэри, которая без памяти влюбилась в голантного обольстителя Печорина!
<span>Найкраща
подруга</span>
<span>Після закінчення молодшої школи у нас було сформовано новий клас. Багатьох дітей я бачила вперше, а з деякими вже
була знайома. За парту, поряд зі мною, сіла незнайома дівчинка. Вона мені відразу сподобалась і ми познайомились. </span><span>Так я зустріла
свою найкращу подругу Олю. Зараз ми завжди
разом.</span><span>Моя подруга дуже красива. Найперше, що впадає
у вічі<span> –
це її д</span>овге, шовковисте, русяве волосся. </span>
Вона середнього зросту, та також струнка.
Її волосся чудово підкреслює контур обличчя. Але її зачіска…важко
описати химерні локони. У неї добре, приємне лице. Погляд в Олі виразний,веселий,
її очі випромінюють радість. Губи пухкенькі, на них завжди сяє усмішка.
У школу вона носить скромний, однотипний одяг. Але після школи одягає
яскраві, барвисті речі.
Крім мене, з нею люблять спілкуватись багато дівчат. Вона завжди веде жваву
бесіду. Я вважаю, що з нею мені справді пощастило!
<span> </span>
На какую тему?
ну вот
Вчера
Зал опустел,
Когда свои стихи
На сцене с выраженьем ты
<span>Читал.</span>
Рыжевато-желтое или белесое пятно на шерсти (или на мехе) другой масти. Кобель с подпалинами.
