<u>Бежин луг"
</u>герои:
<u>Автор,мальчики-Федя, Павлуша, Ильюша, Костя и Ваня.</u>
В рассказе "Бежин луг" рассказывается об авторе,который заблудился во время охоты и попросился переночевать у мальчиков возле костра,которые вышли с лошадьми в ночное.И<span>х звали Федя, Павлуша, Ильюша, Костя и Ваня.
Автор, притворившись спящим,стал слушать их разговор.Илюша рассказывал, как он с друзьями ночевал на фабрике...Так они разговаривали о домовых,утопленниках,призраках,как вдруг собаки залаяли и убежали.Павлуша кинулся вдогонку и вскоре вернул их,сказав что они почуяли волка.
Потом чуть чуть помолчав,они начали разговор о леших и водяных...
</span><span>Очень символично то,что в том же году Павлуша умер,упав с лошади.</span>
Утро (с чего всё началось).
<span>Описание произошедшего. </span>
<span>Твоё личное отношение к случившемуся </span>
<span>Чему это тебя научило или чем понравилось</span>
У «Блакитній дитині» перед нами розгортаються непрості будні Толі-школяра, його змужніння і моральне зростання, пізнання правди і кривди життя. Оскільки в селах у ті, та й пізніші часи здебільшого функціонували семирічки, для завершення навчання необхідно було їхати до містечок. Так сталося і з Толиком. Його навчання з восьмого по десятий клас художньо відтворені у третій частині повісті «Маскулінум, фемінінум, нойтрум» .
<span>Служба в армії, нелегкі будні молодого бійця, загартування тіла й духу розгортаються перед читачем у заключній, четвертій частині книги, яка носить назву військової команди з кількасотлітнім стажем, відомої солдатам від Петра І і Суворова до Жукова і Роко-совського — «Ать-два! » </span>
<span>Нарешті фінал твору розгортає перед нами страшний початок Великої Вітчизняної війни, її перші дні й тижні. Автобіографізм цієї частини тетралогії, що має назву «Замість епілогу. Граната» , особливо очевидний. Це найдраматичніша частина повісті, яка вражає глибоким психологізмом, коли художні деталі створюють сугестивний ефект присутності в ситуації. Читаючи, фізично відчуваєш запах пороху, диму, горілої землі, пронизливий звук падаючих бомб, крик поранених.. . Розгубленість, страх, тяжкість перших утрат, нелюдська втома, голод і біль зливаються в один важкий камінь, що душить людину. Але сила духу проявляється якраз у подоланні цього: «Ми стали тими, ким і повинні були стати, і недалека війна готувала нам суворий екзамен: на мужність і зрілість. І ми складемо його живі чи мертві» [1, с. 596]. І склали, пройшовши нелюдські випробування. Так, розповідаючи епізод, коли сусідка проклинала хлопчиків за крадені огірки, письменник переплітає два часові плани, з минулого прокладає місточок у майбутнє: «Ми лежали, причаївшись у картоплинні, не раді уже й огіркам; лежали й не відали, що пророкування тітки Одарки здійсниться повністю, тільки набагато пізніше. Партизана Миколу повісили фашисти в сорок другому році... Ванька теж не минула лихая година, напророчена тіткою Одаркою. Горів мій товариш аж двічі в підбитому літакові, та обидва рази рятувався на парашуті...» [1,с. 359-360]. </span>
<span>Так у хронологічній послідовності розгортається художня біографія героя на тлі життя його покоління. Цікавим є образ автора-оповідача, який то зливається з образом головного героя, то дистанціюється від нього, через ліричні відступи, коментарі, іронічні висловлювання виражаючи власне ставлення до зображуваного. </span>
<span>Отже, художній час повісті охоплює такий складний у вітчизняній історії період від кінця 20-х років до 1941-го. </span>
<span>Образ часу, духу епохи, соціальний аспект раннього періоду свого життя, який припав на непростий час 1920—30-х років, висвітлений письменником своєрідно. А. Дімаров, зображуючи світ очима Толика, через художні деталі висвітлює ту тяжку епоху. </span>
<span>Спогади подаються через призму дитячого сприйняття. Тому для Толі їхня убога хата (читаємо про інтер'єр домівки вже на перших сторінках) , напівголодне існування (сусіди держали корів, свиней, а в їхній сім'ї був тільки невеличкий город) , тяжка праця матері — все це не здавалося малюкові чимось неприродним. Трагізм епохи розуміємо ми, читачі. З інтер'єрних, портретних, психологічних деталей складається картина злиденного побуту сільської вчительки та її синів.</span>
Скорбит - грустит, тоскует.
Сопряжен - находящийся во взаимодействии.
Искажаются - портятся, изменяются.
Неодолимые затруднения - трудно преодолеваемые препятствия.
Сполна - целиком.
Гений - человек с чрезвычайно выдающимися творческими способностями
.
Не в претензии - не предъявляющий претензии к другим.
Воитель - воин, завоеватель.
Хлопоты - многочисленные заботы.
Могущественное родство - сильная близость по духу
.
Талант - выдающиеся способности, необычная одаренность в какой- либо области, присущая индивиду от рождения или под влиянием упражнений, развивающаяся до высокой степени.
Волнение - сильная тревога.
Образованность - степень, наличие образования, культуры.
Франт - модно одевающийся человек
.
Комментарий. Зная толкование этих слов, ученик может ввести их в устную или письменную речь (выступление, доклад, сочинение и т. д.) Не забывайте учитывать стиль и тип речи.