<span>Веселый рассказ о Мише был не очень такой веселый</span>
Горацій «До Мельпомени» аналіз Жанр – ода Тема – возвеличення мистецтва Ідея – слава поета вічна, бо його вірші будуть жити в наступних поколінях Художні засоби епітети: дощ уїдливий, гризький; в нестриманій сваволі; літ невпинний та ін. Мельпомена – це муза трагедії. В оді «До Мельпомени» поет упевнений, що є пам’ятники, яким не загрожують ні дощі, ні буревії. Вони — у пам’яті людей, адже йдеться про найкращих, найзнаменитіших діячів в історії людства. Вони — у поетичних рядках, що переживуть віки, бо написав їх талановитий поет.) У вірші присутні автобіографічні відомості «Я — славний з убогого» — Горацій нагадує про своє «заплямоване» походження: адже він був сином колишнього раба.) У вірші Горацій згадує про заслугу в галузі поетичного мистецтва. «Вперше скласти зумів по-італійському Еолійські вірші» — це означає, що Горацій писав латиною, використовуючи віршові розміри, винайдені Сапфо, Архілохом, Алкеєм.) «До Мельпомени» незвичайний вірш, автор зводить пам’ятник собі сам, не чекаючи, доки його увічнять у мармурі чи бронзі. Поет настільки упевнений у своєму таланті, що вважає себе гідним лаврового вінка Мельпомени.)
1) Амфибрахий
2)Анапест
3)Дактиль
4)Анапест
5)Амфибрахий
Ветки черемухи можно сравнить с сиренью
Смысл заключается в том, что человек может сделать что то невообразимое, героическое. Например пожертвовать жизнью ради другого или совершить подвиг, который может изменить мир. Можно привести пример из произведения Максима Горького "Старуха Изергиль". Данко спас свой народ с помощью "горящего сердца". Так же из произведения Льва Толстого "Война и мир". Пьер, будучи обеспеченным человеком, предпочёл остаться в осаждённой Москве и сражаться до конца.
