Ответ:
История создания – произведение написано в 1825 г., когда поэт перебывал в ссылке в имении Михайловском, впервые увидело мир в журнале «Северные цветы» за 1830 г.
Тема стихотворения – зимняя вьюга и теплое общение с близким сердцу человеком.
Композиция – По смыслу стихотворение делится на две части: описание вьюги и обращение к доброй старушке. Формально стихотворение состоит из четырех октав.
Жанр – элегия.
Стихотворный размер – написано четырехстопным хореем, рифмовка перекрестная АВАВ.
Метафоры – «подружка бедной юности моей», «сердцу будет веселей».
Эпитеты – «кровля обветшалая», «путник запоздалый», «ветхая лачужка и печальна, и темна», «добрая подружка».
Сравнения – «то, как зверь, она завоет, то заплачет, как дитя» «как путник запоздалый к нам в окошко застучит».
<span>Ось і настали літні канікули, коли
можна присвятити час улюбленим заняттям. Мені дуже подобається читати,
тому я вирішила познайомитися з книгою Л. Керролла «Аліса в Країні
Чудес». Тоді я навіть не могла уявити, скільки задоволення отримаю,
читаючи її. З першої сторінки я поринула у цікавий світ пригод, які
постійно супроводжували головну героїню Алісу та її друзів. З ними вона
познайомилась під час своєї подорожі по загадковій Країні чудес. Тут
дівчинка зустрілась із різними чудернацькими істотами, що дивували її
своїми здібностями та вчинками. Деякі з них були добрими, але
незвичними, наприклад, Чеширський кіт, Пелікан Додо. Інші, навпаки, дуже
неприємні, злі та невиховані – це Королева Сердець та її піддані. І
взагалі, все у тій країні було не так, але Алісі було цікаво подивитися,
що відбувається в іншому світі. Для цього їй довелося навіть декілька
разів поміняти свій зріст, іноді це було життєво необхідно (наприклад,
коли Королева звеліла відрубати Алісі голову, і їй довелося за допомогою
чарівного гриба швидко збільшуватися).
Персонажі дивували Алісу, а разом з нею і мене, своїм незвичним
виглядом, розмовами і навіть іменами. Серед них найбільше мені
сподобався Чеширський кіт, який, як і справжні коти, приходить тоді,
коли сам захоче і куди захоче, причому іноді з’являлись тільки його
голова або інші частини тіла, що було дуже кумедно. Він підказав Алісі,
як повернутися додому, проте для цього їй довелося познайомитись із
капризною та норовливою Королевою. Цей персонаж я сприймала як
негативний, оскільки в її образі уособлювались усі риси поганого
характеру та недостойної поведінки, особливо по відношенню до тих, хто
від неї залежав</span><span><span>Із всіх персонажів найбільш близькою
мені була сама Аліса, непевно, через те, що ми з нею майже одного віку. І
я їй навіть трішки заздрю, адже, дійсно, так цікаво було б потрапити у
загадкову країну! Мені подобається те, що Аліса смілива, не втрачає
інтерес до подій за будь-яких обставин, має власну думку, намагається
аналізувати та робити висновки про свої і чужі вчинки.
Надзвичайно цікаво було знайомитись із краєвидами цієї загадкової
країни, адже там росли не просто квіти, а квіти, що вміють співати,
зустрічались чудернацькі тварини і тим підтверджувалась назва країни.
Отже, книжка «Аліса в Країні Чудес» виявилась для мене як захоплюючою,
так і повчальною, оскільки на цікавих та кумедних прикладах англійським
письменником Льюїсом Керроллом були розкриті деякі негарні риси
характеру персонажів, що, на мою думку, властиві не тільки казковим
героям, але й звичайним сучасним людям, і яких обов’язково потрібно
позбавлятися</span></span>
1)Его так называли потому, что его никто не уважал,смеялись над ним и поэтому ему дали это глупое прозвище.
2Юшка бедный, хворой старичок, который думал, что его любят окружающие
его люди, но он горько ошибался. он был не похож на других людей. другие
люди были злые по отношению к нему. дети всегда издевались над ним и
кидали в него камни.
Дерево, которое я часто вижу зимой- березка. Березка растет рядом с нашим домом. Когда наступает зима, она одевает свое кружевное платье, звеня и шелестя, играет с игривым ветерком, который колышит ее листья. Я очень люблю подолгу смотреть на нее и любоваться ее красотой!