Образ кудесника из произведения ,, Песнь о Вещем Олеге ,,.
Начнём с того, что Олег обратился к кудеснику, чтобы тот предсказал ему будущее. Сам Олег ведёт себя величественно, уверенно и даже в некой степени высокомерно.
Кудесник вёл себя совершенно просто, т.е. не боялся и говорил очень прямо, хотя возможно и понимал, что ему князь может много чего наделать за грубость.
Таким образом, я считаю, что кудесник представляется нам как смелы и свободный человек, которому без разницы кто перед ним хоть нищий, хоть князь. Его язык говорит правду и поэтому опасаться ему нечего.
Этим летом я ездил/а к бабушке в деревню. Если вы думаете, что деревня - это скучно, то вы глубоко ошибаетесь. Мы с дедушкой ходили в лес за грибами, ловили рыбу, купались в прохладной реке, ходили в поход, ночевали в палатке, пели песни у костра под гитару, запускали воздушного змея, жарили зефир на костре, встречали рассвет и провожали закат. Каждый новый день - это было для меня целое приключение! Дедушка каждый раз придумывал мне новое занятие, чтобы развлечь меня. Я интересно провел/а время в деревне. С нетерпением жду следующего лета, чтобы вернуться туда снова.
Я думаю что Печорина любят за то что он всё таки человек хоть и не путёвый.Он что то пытается сделать чем то помочь другой бы обиделся и перестал пытаться.
Моя бабуся — навдивовижу добра та чуйна людина. Незважаючи на свій вік, вона швидко й легко рухається, заразливо сміється.
Здається, видатний російський письменник Л. Толстой сказав, що очі — дзеркало людської душі. І це справді так!
Очі часто виказують людей брехливих, із лихим серцем. Але це — тема іншого твору.
Очі моєї бабусі незвичайні. Що в них особливого? Вони невеликі, блакитні. Незвичайність їх полягає у тому, що вони молоді. Вони запально блищать, коли бабуся весела. І блиск їхній не тьмяніє, коли вона сумує. Отже, душа у бабусі молода. А це характерно не для кожної людини. Наприклад, моя сусідка, мабуть, бабусина ровесниця, дивиться похмуро і недоброзичливо. Очі в неї вицвілі, колір їхній визначити неможливо. Так само вицвіла і її душа. А шкода! Я вважаю, що кожна людина повинна намагатися якнайдовше залишатися молодою. Якщо це неможливо фізично, то залишатися молодим душею — людині під силу. Старіння — це вмирання, а життя — Божий дар, який треба вміти цінувати та радіти йому.
Усе це потребує піклування та догляду. Моя бабуся дуже працелюбна. Я хочу підкреслити ще одну деталь у її зовнішності. Руки. Вони постаріли і вкрилися зморшками від постійної праці. Одначе вони сильні і вмілі. Ними бабуся не тільки всіх нагодує. Вона й шкарпетки вовняні зв'яже, і в хаті поприбирає, і тварин своїх приголубить.
Мені дуже подобається ім'я моєї бабусі — (ім;я бабусі) Як усе-таки дивовижно личать людям їхні імена!
Кудесник вещает смерть Олега от его коня.Олег опечален,но все же прощается с конем и приказывает о нем хорошо заботиться.Проходит время и конь умирает.Олег приходит проститься с конем.Он раскаивается в том,что отказался от друга и поверил словам старца.В этот миг выползает змея из черепа коня.Олег умирает.
