<span>1.Если бы я знал то, что он знает, я бы понимал и то, что я видел, и это не мучило бы меня.
</span><span>2.Жили, как свойственно молодости: учились и веселились.
</span>3.Мы ничего не говорили о любви. Я не спрашивал ни её, ни себя даже о том, любит ли она меня. Мне достаточно было того, что я любил её. И я боялся только одного, чтобы что-нибудь не испортило моего счастья.
4.<span>Очевидно, он что-то знает такое, чего я не знаю.
5.</span><span>— Вот вы говорите, что человек не может сам по себе понять, что хорошо, что дурно, что всё дело в среде, что среда заедает. А я думаю, что всё дело в случае.</span>
Тема «Думка»: зображення суму, туги козака за рідним краєм, батьком, ненькою старою, молодою дівчиною під час перебування далеко на морі. Ідея «Думка»: співчуття козаку, який повсякчас сумує за милою країною («думав доля зустрінеться, а спіткалося горе»). Основна думка: наймилішим для кожної людини є те місце, де вона народилася, живе, — батьківська хата, люди, природа, і коли втрачається це все, то відчуваєш себе нещасним, самотнім. Художні засоби «Думка» • епітети: «синє море», «серце козацьке»; неньку старенькую, молоду дівчину, шляхи биті • метафори: «грає море», «грає серце», «думка говорить», «спіткалося горе»; • риторичні запитання: «Куди ти йдеш, не спитавшись?», «На кого покинув?» Т. Шевченко часто називав свої вірші «думками». Багато думок у поета, особливо сумних. Він самотній, нерідко закинутий долею далеко від рідної землі. То й добре розуміє почуття козака, що шукає своєї долі по і птах і не знаходить її. Покинув рідних, кохану, а все даремно — чужі люди навкруги, ні з ким поговорити, душу заспокоїти. Та й дуже часто немає вже повороту додому — «шляхи биті заросли тернами». Недаремно кажуть, що «у чужій сторонці навіть не звідти сходить сонце».
Найбільш огидним явищем того часу автор роману вважав явищ рабства. Так склалося, що за сюжетом роману головний герой Дік Сенд і його супутники причалили до одного з тодішніх центрів світової работоргівлі – до прибережної африканської держави Ангола. Саме там ці люди не тільки побачили всі ті страхи рабства, а й стали його жертвами. На щастя, в кінцевому результаті їм вдалося врятуватися, але ті проблеми і жахи, через які вони пройшли, можуть вразити кожного читача і показати йому, наскільки страшною проблемою було рабство. Проблема рабства полягала не тільки в работоргівлі самої по собі, але і переслідуванні африканських племен і боротьбою з ними. Неодноразово автор словами своїх героїв виявляє своє крайнє засудження цього ганебного явища – рабства. Він закликає людей припинити це якомога швидше і з якомога меншими жертвами.
Взгляну-старину, битвы-молитвы.