<span>Письменник досягає цього різними художніми
знахідками. Так, в усмішці «Ох, і лікували нас він, змальовуючи бабу
Палажку, яка «значно професоріша від самого професора», її методи
лікування, виділяє композиційно в окремі частини медичну спеціалізацію
жінки, що стоїть на варті охорони здоров’я сільського населення:
хірургічні хвороби, хвороби на очах, зубний біль, жіночі хвороби.
Усмішка «Газета – дуже велике діло» має іншу особливість. Вона
починається такими рядками: «Я тут не натякатиму про те, що таке газета.
Усі знають, шо це діло дуже велике й дуже поважне. Недарма ж її
(газету) звуть шостою державою. Я тільки розкажу, як треба користуватись
газетою, щоб вона справді йшла до діла…» Такий серйозний початок
усмішки контрастує з подальшою оповіддю, власне, це доведення думки від
протилежного. Йдеться про сільського трудівника, отож, корисність газети
в його господарст стверджується детально, послідовно і теж за певними
рубриками (як і у творі «Ох, і лікували нас…»), наприклад: жнива,
молочарство, пасічництво.. Але найпотрібніша газета в справі виховання
дітей. Цим власним відкриттям гуморист щиро ділиться з читачем: «…дітей
одною’ газетою не виховаєш, треба збирати всі газети і підшивати одну до
другої, як зшиток. І от як не слухає Ванько, берете той зшиток та його
по голові:</span>
- Не слухаєш, сукин ти сину! А для чого я газету передплачую?! іТа р-р-раз! р-р-раз!І дитина після того як свята: і батька поважає, і до школи ходить, і Богу молиться…»<span>Проте у своєму щоденникові Остап Вишня занотовує:
«Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!» Чи не
парадоксальні ці твердження? Ні, бо автор вишнівських усмішок підмітив
саму природу сміху, гумору, що часто виростає з контрасту, зокрема
веселого і сумного. Така й іворча натура гумориста: пильно підмічати в
житті всі негаразди, вади, болі, пропускати їх крізь своє серце, а потім
шукати дотепне, влучне слово, щоб дошкульно висміяти чи доброзичливо
покепкувати над ними. Завдання це нелегке: як же треба любити людину,
щоб, глузуючи з неї, дбати про її і всієї нації моральне здоров’я! Сам
Остап Вишня щиро зізнається: «Умираючи, кажу вам усім: ніколи не сміявся
без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу! У моєму
сміхові завжди бачив народ…» найвищий гонорар для гумориста – веселий
блиск в очах народу. У щоденнику «Думи мої, думи…» письменник міркує, що
ж є основою праці літератора, і переконливо стверджує: талант і
чесність. Чесність – значить правдивість, неможливість спекулятивних
тем, оцінок, творчості за вказівкою зверху («Чево ізволіте? Ямб? На
скільки порцій?!» – кредо прикажчика в літературі).</span>
Люди перестают мыслить, когда перестают читать. Ни о чем не думает лишь тот, кто ничего не читает
Карл Иванович очень расстроился,услышав весть об отъезде детей в гимназию. Ему показалось,что хозяева проявили неблагодарность по отношению к нему.
Уважаемые родители , спасибо , за то , что вы есть , за то , что воспитываете нас и заботитесь. Но я считаю , что где- то вы могли бы поступить лучше и предусмотрительней. Я хочу дать вам несколько советов по этому поводу:
1-не нужно слишком сильно контролировать меня, я уже не такой маленький , и в некоторых обстоятельствах могу сам найти выход.
2- Не нужно заставлять меня что-то делать, если я этого не хочу , нужно постараться заинтересовать меня в этом , пойти на компромис
3- Не сравнивайте меня с другими , ведь каждый человек уникален по-своему, и у каждого есть как свои минусы , так и плюсы.
Это несколько советов , которые , на мой взгляд сделают нашу семейную жизнь лучше .
На земле были обезьяны. Они эволюцеонировали в homo habies (человек разумный), после этого в home erectus habies (человек более разумный) и после этого человек, как мы сейчас.
