Сочинение «Старый гений» по рассказу Н. Лескова
Читая рассказ Николая Лескова «Старый гений», я подумал: ничего не поменялось в России за двести лет. Как богатые обижали бедных, так и обижают. Как жили в роскоши наглые «мажоры», так и живут. Как ходили бабушки к чиновникам по сто раз, так и ходят. И как полиция говорила: «ищите его сами» так и сейчас говорит.
главный герой:гусеница
расказываеться о том что гусеница считала себя очень красивой смотрелась в капельки росы а когда её увидела девочка и сказала что она не красивая, гусеница дала честное слова что больше не покажеться, запозла на ветку дерева сплела кокон и превратилась в бабочку а когда её снова увидела девочка и сказала что она очень красивая гусеница не поверила но когда вновь погляделась в каплю росы увидела что и правда стала красавицей.
учит тому что не нужно смотреть на оболочку , ведь она изменчива.
Я не могла не сочувствовать Скруджу тогда, когда он увидел призрак Марли. Каким бы черствым не был Скрудж, он был обычным человеком. Вероятно, я бы тоже также испугалась, увидя привидение знакомого, который мертв уже 7 лет как!
Образ Захара Беркута, найстаршого та наймудрішого чоловіка у громаді, втілює в собі найкращі людські якості. Саме завдяки його розуму та життєвому досвіду тухольці перемагають численне монгольське військо. Адже ідея загатити потік, поваливши священний камінь, належить саме Захарові Беркуту. Це чесна людина, всім серцем віддана своєму народові. Він не може зрадити свій народ навіть тоді, коли Бурунда-бегадир загрожує вбити рідного сина Беркута — Максима. І хоч серце його крається від нестерпного болю за власну дитину, відповідь Захара бегадиру однозначна й непохитна: «Ну, то погинемо всі до останнього в бою, а тоді по наших трупах нехай собі монголи йдуть, куди хочуть. Тоді бодай ми сповнимо свій обов’язок. А тепер робити з ними згоду, а ще таку згоду: міняти одного хлопця за руїну наших сусідів, се була б ганьба, була б зрада. Яка користь верховинським і загірним громадам із мого сина? Тілько ж знайте, що лише по трупі останнього тухольця ви зможете вийти з сеї долини».
Жертва, яку приносить Захар Беркут в ім’я свого народу, його жорстока відповідь змушують здригнутися всю громаду. Дехто зі старців пропонує Беркутові прийняти пропозицію Бурунди-бегадира, але ватажок тухольської громади залишається непохитним у своєму рішенні: «…тут діло йде про наших сусідів, верховинців і загірян, котрі спустилися на нашу оборону і тепер мусили б усі, неприготовані, погинути від монголів. Для того я говорю вам: не дбайте про мого сина, а рішайте так, як би він був уже в гробі!»
Важка, довга битва закінчується перемогою тухольців над татаро-монгольським військом. Коли останній ворог був мертвий, коли не лишилося жодної живої душі у ворожому таборі, сили покинули Захара Беркута. Саме в цю хвилину з’являється його син, живий та неушкоджений. Але виснажлива душевна напруга під час битви й те величезне потрясіння, якого зазнав Захар Беркут від несподіваної появи Максима, якого він вважав мертвим, остаточно зламали літню людину. Ватажок тухольців помирає, але помирає щасливим, заспокоєним, з усмішкою на губах. Він виконав свій обов’язок, захистив рідний край, гідно переніс складне випробування, яке випало на його долю.
Така людина, як Захар Беркут, заслуговує на глибоку повагу й вічну пам’ять.
Схожі публікації
Моє відкриття Євгенія Замятіна — Замятін Євгеній
Морально — філософський зміст казки «Маленький принц» — Сент — Екзюпері Антуан
«Поетом можеш ти не бути, але громадянином бути зобов’язаний» — Некрасов Микола
Пейзаж у розкритті задуму автора (по творі Горького «Баба Изергиль») — Горький Максим
Повний зміст Дядюшка Эйнар Брэдбери Р — Часть 1
Провідна мораль байок Л. Глібова
Звідки біжить Мцыри й до чого він прагне? — Лермонтов Михайло
Короткий зміст «Золотого осла» — Антична література
Короткий зміст Простодушний Вольтер Ф. — М
Тема гріха, відплати й покаяння в п’єсі Островського «Гроза» — Островський Олександр
1)Городничий делает замечание судье,ща то что он позволяет сторожам разводить гусей с маленькими гусенками в передней уездного суда, а от заседателя такой запах, будто бы он сейчас вышел из винокурного завода. Да и поведение самого судьи Аммоса Федоровича предосудительно: “Я говорю всем открыто, что беру взятки, но чем взятки? Борзыми щенками”, - слышим мы от него.
2)Они думали что это и есть Ревизор, потому что питался в гостинице бесплатно, да и в общем ни за что не платил,не только за еду. Ещё Хлестаков показался им настоящим Ревизором потому что его внешний вид напоминал городского ревизора.
3)Городничий всегда старается ему угодить, даже деньги ему давал.
Он старался показаться хорошим , и поэтому даже пригласил Хлестакова к себе домой.