Кожен народ має свої книги, що беруть витоки з далекого
та стародавнього фольклору. Національні літератури відображають специфіку життя
– образ думки людей різних країн, їх культуру, побут і традиції. Мистецтво
слова кожного народу оригінальне і своєрідне.
Але є проблеми, які хвилюють всіх людей у всі часи,
незалежно від їх національності, умов життя, соціального стану. Кожне покоління
знову і знову ставить перед собою глибокі філософські питання: що є життя і
смерть, що є любов, як влаштований світ і людина, в чому сенс життя, які
цінності стоять вище всього, що є Бог... Ці питання відображаються, в тому
числі і в літературі, і носять назву «вічних мотивів».
Одним із загальновизнаних геніїв світової літератури, що
розкрили глибини людської душі, є англієць У. Шекспір, який жив у 16
столітті. Його п'єси – глибоко філософські твори, що зачіпають важливі питання
буття. Так, трагедія Шекспіра «Гамлет» малює вічний конфлікт, протиборство
людини і навколишнього світу.
Герою трагедії, молодому принцу Гамлету, відкривається
страшне: він дізнається, що його батька в боротьбі за престол отруїв рідний
брат. У цьому злочині брала участь і мати Гамлета – королева Гертруда.
Юний герой знаходиться в жаху і повній розгубленості. Він
розчаровується у всьому світі і всіх людях – чого можна очікувати від них ,
якщо найближчі виявилися підступними і цинічними зрадниками?
Таким чином, Гамлет виявляється один на один з
несправедливим світом, а, вірніше, зі своїми ілюзіями щодо цього світу. Він
починає сумніватися в цінності і доцільності життя взагалі – якщо зло таке
сильне і непереборне, чи є сенс жити?
Але поступово Гамлет розуміє і приймає свою місію – «вправити»
суглоби «часу», що вивихнулися. Він вступає в боротьбу зі Злом, бажаючи
відновити справедливість, «хід часу» і співвідношення Світла і Темряви. У
результаті цього протиборства герой вирішує для себе багато питань, основним з
яких є питання про сутність смерті. У підсумку він приходить до усвідомлення,
що смерть перетворює людину в ніщо, а життя – це вічне протиріччя між
реальністю та ідеалами.
<span>Таким чином, вічні мотиви у світовій літературі
допомагають висвітлювати важливі сторони людського буття, вони пов'язані з
глибокими філософськими проблемами. Людині завжди важливо було зрозуміти, хто вона,
де знаходиться і куди йде. Світова класика відповідає на ці питання, допомагає
читачеві знайти своє місце в житті, зрозуміти і засвоїти неминущі цінності,
розставити свої пріоритети.</span>
Произведение Максима Горького ""В людях" автобиографическое. Главный герой, мальчик, это автор, детально описывающий свою жизнь за шагом. Вот он служит "мальчиком" в обувном магазине. Очень любил ходить в церковь, потому что он там "отдыхал там так же, как в лесу и поле." Однажды дед отправил его в город и пристроил учиться чертежному делу у Матрены. Весной он сбежал и устроился на корабль посудником и читал вслух книги, которые производили на него огромное впечатление,но за небольшую провинность его рассчитали. Он вернулся к деду с бабушкой и занялся ловлей певчих птиц, дружил с солдатами и казаками. Ходил белье полоскать и дрова рубить чужим людям, по ночам много читал, книги брал у лавочника и удивлялся тому, что в книгах все было по-другому, а в жизни люди были очень жестокими.
Затем начал работать в мастерской иконописи, зазывал покупателей, начал читать запрещенные книги, бабушку видел все реже. Денег платили очень мало, он жил почти впроголодь. Потом три года был "десятником", следил за работниками, а те все равно крали, в свои пятнадцать лет чувствовал себя пожилым человеком.
А потом подумал: «Надобно что-нибудь делать с собой. А то — пропаду...» и осенью он уехал в Казань.
(С сайта )
...В нашем классе была Катя.
И на эту Катю глядя,
все мальчишки забывали,
что другие "кати " есть.
А за что её любили?
Мы, теперь, уж позабыли ...
Только помню, что хотели
мы за это, Катю, сьесть !
Книга Андреева "Кусака" о собаке, о людях, которые не умеют заглянуть в собачью душу,
а учит тому, что мы в ответе за тех, кого приручили
а вообще советую прочитать, такие книги не дают черстветь душе
Начнём с того, что если бы я был девушкой, то я был бы милейшим созданием. Я бы много улыбался, чистенько и аккуратно одевался, здоровался с соседями, помогал бабушкам переходить дорогу и всё такое..Мне бы очень нравился сайт под названием Сплетник: во-первых, чисто эстетически - оформление, цвета, расположение статей и комментариев, отсутствие дурацких инфантильных смайликов... Во-вторых, здесь можно пообсуждать всяких знаменитостей, безнаказанно перемыть им косточки, со всеми перессориться, потом перемириться на фоне общей любви к Дженнифер Анистон или ненависти к мадам N. В-третьих, здесь можно найти подружек, подходящих по возрасту, интересам, интеллектуальному развитию и ещё чему-нибудь. Я бы иногда делал посты, потому, что мне нравится идея делиться чем-то интересным с другими, обсуждать, убеждать или убеждаться в чём-то...Я не проводил бы на сайте очень много времени, ведь мне нужно было бы прибираться по дому, .....
