Відомий французький письменник Жуль Верн у своєму захоплюючому романі «П’ятнадцятирічний капітан» зобразив надзвичайні пригоди юного Діка Сенда і його невеличкої команди у відкритому океані і тропічних нетрях Африки.Дік Сенд був безбатченком і виховувався в дитячому будинку. Навіть своє ім’я він отримав на честь випадкового перехожого , який знайшов маленьку дитину, а прізвище у нього з’явилося на згадку про те місце, де його знайшов цей перехожий. Хлопчик виявився на диво розумним і вже в чотири роки він навчився писати, читати і рахувати. А вже у вісім років Дік Сенд пішов служити юнгою на корабель, де зовсім швидко зарекомендував з найкращої сторони і виділився так, що невдовзі капітан порекомендував Діка власникові корабля Велдону, який віддав хлопця навчатися у школу.У п’ятнадцять років, після закінчення школи, хлопець ступив на палубу шхуни «Пілігрим» – одного з найкращих кораблів Велдона, куди був прийнятий на посаду молодшого матроса. Завдяки своїм якостям Дік Сенд швидко став вправним матросом і розумним моряком, тому саме йому капітан шхуни доручив корабель, коли вирушив разом з командою на полювання за китом.Коли трапилося нещастя і команда шхуни на чолі з капітаном загинула на полюванні, Дік вирішив взяти усю відповідальність за життя пасажирів і команди на себе. Під час своїх пригод юнакові довелося пережити і загибель судна, і зраду Негору, і смертельно небезпечні пригоди в африканських болотах і джунглях. Увесь час, доки Дік Сенд та його друзі знаходилися на шляху до порятунку, хлопець зовсім не думав про себе, а уболівав за долю місіс Велдон, її сина Джека та інших членів своєї маленької команди. Витривалість, кмітливість, мужність і відповідальність разом з посильною допомогою друзів дали змогу Діку Сенду і його підопічним врешті-решт врятуватися і дістатися рідної країни.Дік Сенд залишався ватажком своєї невеличкої команди і після того, як «Пілігрим» розбився об рифи, а пасажири шхуни опинилися на узбережжі тропічної Африки. Під час подорожі на долю юнака та його друзів випало чимало іспитів, але найважче за все було Діку Сенду тоді, коли від його дій, рішень і вчинків залежало життя і доля тих людей, які повністю йому довірилися. Під час неймовірно важкої і довгої подорожі Діку довелося перебороти на своєму шляху багато перешкод – і океанські простори, і африканські джунглі, і зраду та підступність. Під час пригод мужність, рішучість і твердість характеру зробили хлопця справжнім героєм. Працьовитість і наполегливість допомогли Діку здобути потрібні знання і повагу не тільки своїх друзів, а й сторонніх людей. Незважаючи ні на що Дік Сенд залишився простим і сором’язливим хлопцем. В той же час юнак не пасує перед труднощами, вміє вірно аналізувати, що відбувається навколо нього і майже завжди знаходить вірне рішення. Він справжній товариш, відважний і шляхетний, сміливо зустрічає небезпеку і переборює її. І я була б дуже задоволеною, якби Дік Сенд був моїм другом, бо з такими друзями можна пережити будь-які неприємності і подолати будь-які труднощі. Сподіваюсь, що і в наші часи є таки хлопці, які за своїм характером і своєю поведінкою схожі на Діка Сенда, сподіваюсь, що я обов’язково зустріну такого хлопця і він стане моїм найкращім другом і товаришем.<span> </span>
Ответ:
Он был презрен и умален пред людьми, муж скорбей и изведавший болезни, и мы отвращали от Него лице своё; Он был презираем, и мы ни во что ставили Его. … Но Он изъязвлен был за грехи наши и мучим за беззакония наши; наказание мира нашего было на Нем, и ранами Его мы исцелились. … Он истязуем был, но страдал добровольно и не открывал уст Своих; как овца, веден был Он на заклание, и как агнец пред стригущим его безгласен, так Он не отверзал уст Своих. …
когда же душа Его принесет жертву умилостивления, Он узрит потомство долговечное, и воля Господня благоуспешно будет исполняться рукою Его. На подвиг души Своей Он будет смотреть с довольством; чрез познание Его Он, Праведник, Раб Мой, оправдает многих и грехи их на Себе понесет. Посему Я дам Ему часть между великими, и с сильными будет делить добычу, за то, что предал душу Свою на смерть, и к злодеям причтен был, тогда как Он понес на Себе грех многих и за преступников сделался ходатаем. »
Воскресением Христа из мёртвых разрешается и другая антиномия: Мессия есть обычный человек и бессмертный Бог: Пс. 2, 44, 109, 9:6, Иер. 23:5, Мих. 5:2, Мал. 3:1. Пророчества о вечном Царстве Израиля понимаются как возглавление Христом, пребывающим после Вознесения в вечности, Церкви в земной истории, а также как предсказания о Втором пришествии: Быт. 49:1, 2Цар. 7:13, Пс. 131:11, Дан. 7:13-14.
Объяснение:
Дон кихот человек который хотел изменить мир хотел чтобы люди поменялись,чтобы стали добрее лучше хотел вернуть времена когда рыцари спасали благородных дам от драконов и от злых волшебников.поэтому он поняв что никто этого делать не собирается пошёл на крайний способ:он стал представлять как-будто всё так и есть.мельницы-гигантские великаны,дворовая женщина-прекрасная дама.хозяин постоялого двора-рыцарь с великим прошлыв и он сам поверил в это и мне кажется что и те немногие кто не счиал его сумасшедшим тоже поверили в его историю.
Во время святок Татьяна Ларина и ее семья участвуют в традиционных русских гаданиях: "...Настали святки. То-то радость! / Гадает ветреная младость..." Чтобы увидеть во сне своего суженого (будущего мужа), Татьяна кладет под подушку зеркало и ложится спать: "...А под подушкою пуховой / Девичье зеркало лежит. / Утихло всё. Татьяна спит..." В ту же ночь Татьяне снится странный и страшный сон, который, к сожалению, оказывается пророческим. Во сне Татьяна видит, как Онегин убивает Ленского ножом: "...Спор громче, громче; вдруг Евгений / Хватает длинный нож, и вмиг / Повержен Ленский..." Увидев этои страшный сон, Татьяны просыпается в ужасе. Она не хочет верить в то, что этот сон может быть вещим. Но так оно и случается.
<span>Источник: </span>http://www.literaturus.ru/2015/06/tatjana-larina-son-tekst-evgenij-onegin.html
<span>@Сайт www.literaturus.ru
</span>