Реферат з української літератури <span> Колискові пісні </span> <span> </span> <span>Колискові пісні – ліричні пісенні твори, які виконуються матір’ю (рідним батьком чи іншими членами родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати. </span> <span> Це один з найдавніших жанрів народної словесності, що сягає корінням міфологічного періоду творчості. Спостереження доводять, що не лише образно тематичною структурою, а й інтонаційно-ритмічною будовою вони споріднені із замовляннями. </span> <span> В минулому подібні пісні виконувались не тільки, щоб приспати дитину, а привернути до неї або відвернути від неї дію певних духовних сил, оберегти від зла. </span> <span> Більш сучасну групу текстів умовно можна назвати побутовою. Це твори, в центрі яких не стільки саме дитина і магічна дія слова на її ріст, здоров’я, щастя, а скоріше світ, в якому дитина живе – її дім, родина. </span> <span> Центральним у цій групі колисанок є образ матері. Вони сповнені мріями, думками матері про майбутню долю дитини. </span> <span> Оскільки єдиним слухачем є дитина, яка лише починає розуміти окремі слова і реалії дійсності, то у колискових використовується тільки найпростіша загальновживана лексика, у них нема складних поетичних прийомів і тропів. Основним виразником колискової пісні є мелодія, яка навіває дитині сон. </span> <span> </span> <span> </span> <span> Мати і дитя – це найпрекрасніший образ із загальнолюдської скарбниці духовності. </span> <span> Чуттєвий зв’язок, що з дня народження існує між матір’ю та дитям, дістає вірне відбиття у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках. </span> <span> Всю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим, матір вкладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію, організовану ритмом гойданням колиски. </span> <span> У багатьох колискових мотив присипляння пов’язаний з ще однією напівміфологічною істотою – котом. Кіт у слов’янських культах займає вагоме місце, він символ оберегу дому (спить на печі; стереже спокій; не відходить далеко від дому, завжди повертається). </span> <span> Монотонний тихесенький наспів і пестливі слова мають заспокоїти, приспати дитя, тому м’якесенькими лапками підступає до мальованої колисочки пухнастий, волохатий, муркотливий котик, голуби приносять на крилечках сон-дрімоту, і фантастичні Сонко і Дрімота в колискових піснях діють як люди, що цілком відповідають дитячому світосприйнятті. </span>
Оновная мысль произведения Н.В.Гоголя "Тарас Бульба" является история о отце и двух сыновьях,о верности родине,о геройстве и о любви.Тарас Бульба-отец и кормилец семейства,славный войн и доблестный защитник родины.<span>Два его сына-Остап и Андрий закончили Киевскую бурсу.Остап-старший сын Тараса не любил учиться,характер его был тверд.Андрий был более мягок по характеру,он был всегда изобретательнее брата.После окончания бурсы,они поехали с отцом на Запорожье.Там и произошло их первое сражение.</span>Андрий влюбился в дочь полководца врага,что и заставило его предать родину.В очередном сражении отец,не выдержав предательства сына сам и убил его.Остапа враг взял в плен. После долгих и мучительных пыток он умер.Тарас сам присутствовал на казни сына.Он не мог не гордится им,ведь во время казни Остап не проронил ни звука.Затем и Тараса схватили.Его сожгли на костре.<span>Вся семья умерла,но все они умерли как герои! </span>
И в День Победы, нежный и туманный, Когда заря, как зарево, красна, Вдовою у могилы безымянной Хлопочет запоздалая весна. Она с колен подняться не спешит, Дохнет на почку, и траву погладит, И бабочку с плеча на землю ссадит, И первый одуванчик распушит.